Відійшов у вічність український письменник родом із Катеринопільщини
Сумна звістка надійшла на Черкащину з окупованого Криму. 23-го березня помер відомий український письменник, член Національної спілки письменників України, поет, публіцист, уродженець Катеринопільщини Василь Григорович Латанський.
«Постав перед Божим престолом. На 83-му році… Чи не єдиний послідовний вісник українського Криму. Потрапив туди за розподілом після закінчення Львівського університету…. А мала батьківщина його – село Луківка на Черкащині, яке за 3 кілометри від мого Гуляйполя. Серце його не витримало наруги, яка чиниться рашистами над Україною. “Дорослий” і “дитячий” поет, літературний критик, учитель з Великої літери. Матеріально він (казав) має чимало, але завжди не вистачало йому в вікні клаптика українського, з Луківки, неба. Остання його книжка – “Усе, чим живу”. Я писав про неї у “Слові Просвіти”, він був автором усіх літературних видань, а особливо – “Кримської світлиці”. Василю, Василю, як тужно тепер без тебе. Хто ж подасть нам літературну й патріотичну вісточку з окупованого Криму?.. Хіба що той клаптик неба, на якому тепер і твоя зоря зорітиме…. Слава Україні! Героям слава!» – згадав добрим словом земляка професор, літератор Михайло Наєнко з Києва.
Василь Григорович Латанський народився 18 листопада 1938 року в селі Луківка Катеринопільського району на Черкащині в сім’ї хліборобів. Закінчив середню школу, працював у редакції районної газети, служив у армії, вчився на філологічному факультеті Львівського держуніверситету імені І. Франка. Брав активну участь у роботі університетської літстудії «Франкова кузня», два роки очолював її.
1965 року, закінчивши університет, за направленням поїхав у Крим, де працював учителем-україністом, директором школи, завідувачем РАЙВНО. Понад сорок років викладав українську мову. «Ветеран педагогічної праці. Відмінник освіти України», – зауважує Вікіпедія.
Друкувався у виданнях «Барвінок», «Малятко», газетах «Кримська світлиця», «Літературна Україна», «Освіта України», журналі «Вітчизна». Писав для дітей і про дітей, не цурався публіцистики, літературної критики, перекладав з російської. Автор книжок для дітей і дорослих «Ужинок», «Які очі, такий світ», «Де взялась «Ведмідь-гора».
Добірки віршів Латанського публікувались у багатьох колективних збірках та альманахах, зокрема в антології поетів-педагогів України «Самоцвіти» (1996), посібнику-хрестоматії для шкіл Криму «Сучасні українські письменники Криму» (1997).
Писав Василь Латанський переважно для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Його твори відзначаються емоційною барвистістю та поетичністю, збуджують дитячу допитливість, поєднану із дитячою наївністю, безпосередністю.
Василь Григорович був тонким знавцем дитячої психології, у своїх поезіях показував, як діють дитячі уява, процес міркування, тлумачення побаченого. У публіцистичних статтях гаряче обстовав інтереси української творчої інтелігенції, діячів культури від шовіністичного паплюження та фальсифікацій. Так характеризує письменника «Енциклопедія сучасної України».
Світла пам’ять поету, патріоту, сподвижнику. Співчуття рідним та близьким!
Марина КАМІНСЬКА