Вісті Черкащини У комунальників Калинопільщини здають нерви: «Люди, що з вами?»
У комунальників Єрківської громади, що на Калинопільщині, через стихійні сміттєзвалища потроху здають нерви. Та й, справді, як тут не нервувати, якщо договір на вивезення відходів підписують одиниці, а смітять мешканці багато й справно. Ось і недавно силами місцевого комунального підприємства було ліквідовано п’ять стихійних сміттєзвалищ.
Однак у комунальному наголошують, що визначення «стихійні» в даному випадку є не зовсім доречним.
«Стихія – це природне явище, яке людині не підвладне. А поява смітників в селищі – це результат постійних, обдуманих, цілеспрямованих дій людини. В українців завжди були чепурні, доглянуті оселі. ЛЮДИ, ЩО З ВАМИ? – запитують у господарстві. – Які причини таких дій? Не всі, але одні сиплять сміття, а інші байдуже на це дивляться. Що таке: відсутність виховання, жадібність, генетика?»
До слова, вартість вивезення сміття для жителів приватного сектору Єрківської громади коштує 58.41 грн. У порівнянні це вартість одного літра дизпалива. Менше, ніж пляшка популярного алкоголю, бляшанками з-під якого встелені місцеві яри та посадки. Однак це не мотивує єрківчан діяти цивілізовано.
У комунальному дивуються: невже так глибоко у декого проникли гени північних сусідів? Чи може далися взнаки роки совка? Адже нині винести сміття в беріг, в пусту хату, сусіду під тин або викинути у вікно автомобіля, вважається нормою й легше, ніж заплатити за вивезення.
Та й ті, що платять, як з’ясувалось, не всі чинять чесно, виставляючи по два десятки мішків, від себе, друзів, родичів та знайомих.
Коли ми стали такими? Чому, виїжджаючи за кордон, де діють штрафи, українці відразу перетворюються у законослухняних громадян, а вдома багато хто поводиться не зовсім розумно.
Ми всі хочемо жити, як у Європі, а рідну, кохану, окроплену кров’ю наших співвітчизників землю паплюжимо і засмічуємо. Може варто зупинитись? Бо ніхто, крім нас, Європи нам тут не облаштує! Давайте мислити масштабніше, далі, ніж свій двір. Бо то не великі господарі, якщо в дворі чисто, а навколо літає сміття.
Зауважимо, схожа ситуація і в багатьох сусідніх громадах. Люди забувають, що чисто не там, де прибирають, а де не смітять. Оговтайтесь! Треба любити не лише свій двір, а й свою вулицю, свій ліс, своє місто, озеро, свою країну!
Тетяна ІВАШКЕВИЧ
