У Катеринополі навіть млинці жовто-блакитні

Зиму проводжаємо – весну зустрічаємо

Першого березня в Катеринополі святкували Колодія. «У прадавньому розумінні, − як зауважує професор Клара Соколовська, − Колодій — це маленький Сонце-Божич, який уже підріс і набрався сили розкручувати Сонячне Коло, тобто став Коло-Дієм. З наближенням весни Сонце все вище і вище піднімається по своєму небесному колу, відганяючи зимові холоди, а його сила, тепло та енергія передаються природі й людям. Отже − «Коло діє», життєтворний процес на землі триває, настає новий етап його оновлення».

Великого значення наші предки надавали сім’ї. Священним обов’язком для кожної людини вважалось продовження роду. Хто цей закон порушував, не знайшов до весни собі пари, того карали, прив’язуючи йому колодку (фалічний знак) – до ноги, руки, грудей. Аби зняти це «покарання», потрібно було заплатити викуп.
Саме про ці та інші українські народні традиції весняного циклу співали зі сцени фольклорні колективи області. Попри холодний дошкульний вітер настрій у всіх був чудовий, адже сама атмосфера свята спонукала до веселощів і жартів. Дехто з глядачів не стримувався, йшов танцювати. Всіх пригощали варениками, млинцями та іншими смаколиками. І хоч цього дня мав завершитись Сиропусний тиждень (Масниця), були на окремих столах і шинка, й кав’яр, і сало з печеною гускою. Не обійшлося, звісно, й без оковитої. Десь зблизька навівав стійкий аромат шашлику.

− А що це за такі млинці жовто-блакитні? − запитуємо біля столу Катеринопільської селищної ради.
− Це вареники такі, − жартує селищний голова Іван Гегедош, − чи хінкалі. За фарбою аж на черкаський «Азот» їздив. Усе натуральне.
− Та які вареники? Це млинці! Подивись уважно, − втручаються місцеві господині.
Поруч торгують картинами, сувенірами, пастилою. Праворуч від сцени − імпровізований віз, тюки з соломою. Нагадує ярмарок. Далі – солом’яний кострубатий дід, що символізує зиму, готовий до спалення. А весна-красна в довжелезній зеленій спідниці з квітками та вишиванці (директор музею Галина Стойка) навчає охочих робити ляльки-мотанки, які потім можна забрати на згадку додому.

Діти мали змогу полюбуватися екзотичними породами голубів та погратися з маленькими ягнятами, яких привезли на свято місцеві підприємці. Для козаків були «козацькі забави» на силу та витривалість. Словом, кожен знайшов тут заняття на свій смак. Весну в Катеринополі зустріли гостинно, тож нехай не капризує, обживається!

Тетяна ІВАШКЕВИЧ