У Калинополі на Звенигородщині презентували збірку місцевої поетеси

У Калинопільській публічній бібліотеці на Черкащині відбулася презентація збірки місцевої поетеси-педагогині Валентини Казіміренко «Спалахи».

Жінка давно захоплюється поезією, плідно віршує, свої думки, хвилювання та роздуми передає римованими рядками, що завоювали чимало шанувальників не лише в рідному селищі, а (через фейсбук-спільноту) у різних куточках світу.

«Валентина Казіміренко – поетеса, чия творчість знаходить відгук у серцях багатьох читачів. Її вірші сповнені любові до рідної землі, людяності та надії. Під час презентації авторка поділилася історіями створення деяких поезій, що дозволило аудиторії краще зрозуміти її внутрішній світ та переживання, – розповідає бібліотекарка Наталія Фартух. – Присутні мали можливість почути вірші в авторському виконанні, що додало ще більшої емоційності та чуттєвості заходу. Після читання поезій відбулася жвава дискусія, під час якої гості ставили питання до поетеси, обговорювали почуте та ділилися своїми враженнями.

Презентація збірки пройшла у теплій та затишній атмосфері, створивши справжнє свято для шанувальників сучасної поезії. Захід завершився автограф-сесією, де кожен бажаючий зміг отримати підпис авторки та сфотографуватися з нею на згадку».

Важливо, що навіть всупереч війні українці продовжують творити: писати музику, поезії, картини. І роблять це натхненно, красиво й талановито. Як от в цій поезії:

Здрастуй, осене зачарована,

Зазолочена, заохрована

І поетами заримована,

Щедра, радісна і згорьована!

Дивоайстрами і жоржинами,

І курликами журавлиними,

І тремтіннями тополиними,

І червоними плідкалинами

Ти прийшла вже і поселилася,

Плодом яблук в садах налилася

Та ще сливами засинилася,

Тяжко втратами зажурилася…

Ти не плачеш, бо сльози висохли,

Бо дощі твої всі кудись пішли

За туманами і за далями

Та «привіт-прощай» не сказали нам…

Ми чекали тебе вже мирною

Та щасливою, оковирною…

Щедра осінь… Не докорятиму,

А проситиму і благатиму:

Зафарбуй жовтизною й просинню,

Принеси вже нам миру, осене! (В. Казіміренко, «Лист до осені», 12. 09. 2024).

Щиро сподіваємось, що вустами поетеси з нами Бог говорить, і мир знову повернеться на нашу благословенну землю!

Тетяна ІВАШКЕВИЧ

Читайте також: Як голова Черкаської облради фінансує УПЦ МП за кошти обласного бюджету

Читайте нас також в Telegram!