Сидимо на бомбі сповільненої дії?

Пам’ятаєте поговірку: допоки грім не гримне, мужик не перехреститься? Це про нас і небезпеку, що нависла над нами. А почалося все з повсюдної хімізації сільськогосподарського виробництва в шістдесятих роках минулого вже століття. Саме тоді на Черкащині стали застосовувати пестициди – різного роду хімічні сполуки для підвищення врожайності зернових й технічних культур та захисту рослин від шкідників. У деяких районах сільгоспвиробники запасалися «еліксиром врожайності», як йменували тоді пестициди, в такій мірі, що залишки їх на центральних складах чи в окремих сільгосппідприємствах накопичувалися з кожним роком і ставали непридатними для застосування. Таким чином, в Черкаській області маємо на сьогодні 279 тонн хімічних сполук, які з «еліксиру» стають справжньою отрутою і спричиняють катастрофічний вплив на довколишнє середовище та здоров’я людини. Найбільше їх – 240 тонн – на території селища Єрки Катеринопільського району, котре до того ж, як відомо, відноситься до третьої зони радіаційного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Ще по 3,8 та 3,4 тонни заборонених та непридатних пестицидів налічується відповідно у Тальнівському й Звенигородському районах. При цьому деякі склади, в яких вони зберігаються, знаходяться у незадовільному стані.

Ці та деякі інші цифри були озвучені на засіданні комісії з проведення інвентаризації місць накопичення непридатних пестицидів на підприємствах, установах і організаціях усіх форм власності виробників сільськогосподарської продукції області, що засідала у департаменті агропромислового розвитку Черкаської ОДА.

З цього можна було б зробити висновок, що наступним кроком фахівців буде утилізація небезпечних хімічних сполук. Проте деактувати хімвідходи на території України неможливо, оскільки в державі відсутні підприємства, які мали б ліцензію на здійснення таких робіт. Єдина надія – на закордон. От і в Херсонській області вже в січні нинішнього року відвантажили на утилізацію до Франції 110 тонн залишків непридатних до використання пестицидів.

Михайло НЕЧАЙ