Вісті Черкащини Сім’я захисника з Катеринопільщини ростить 11 дітей
11 діток народили та виховують 35-річна Оксана та 36-річний Євгеній Полячкові з Петраківки Катеринопільської громади на Черкащині. Старшому сину 14 років, найменшому – місяць. Дуже люблять дітей.
«Скільки Бог дав, усі – наші», – каже Оксана. Титул «Мати-Героїня» їй поки не присвоїли, бо за законом треба, щоб 5 дітей досягли 8-річного віку. Але, по суті, Оксана на нього давно заслужила, адже всі діти доглянуті, комунікабельні, дружні, виховані.
«Старші допомагають доглядати за меншими, водять їх у школу, садочок. Особливо піклується про братиків та сестричок 13-річний Женик. В школі на них не скаржаться. Вчаться нормально. На урочистості йдуть усі у вишиванках. Вдома теж допомагають по господарству, чим можуть», – хвалиться жінка.
– Чому Ваш тато (чоловік) потрапив на війну, адже багатодітних чоловіків, відомо, не призивають?
– Мій брат, Коля, служив. Женя виявив бажання до нього приєднатись. Підписав контракт на 3 роки, воював у АТО, і на цю війну теж пішов. Нині він на реабілітації. Потрапив під обстріл, носить апарат Ілізарова на правій руці, знову хоче в бій, до брата, але з таким пораненням не візьмуть.
– А чи не ревнують старші діти вас до менших або навпаки, – цікавимось, адже поміж дітей часто таке буває.
– Ні, що ви! В наших такого нема. Вони один за одним. Дружні. Трапляється, за щось посваряться, але швидко миряться. Та й ми нікого не виділяємо, ставимося до всіх однаково, рівно. Стараємося, щоб діти були одягнуті, взуті, нагодовані й ні в чому не мали потреби.
– А чи були у Вас в роду ще багатодітні сім’ї?
– Так, у однієї з моїх прабабусь було 9 дітей, а в іншої – 12. У мене ж самої – лише брат і сестра. В чоловіка – одна сестра.
– Хтось із дітей планує мати велику родину? Можливо вже знають, чим хочуть у житті займатися?
– Поки що ніхто не казав, що хоче мати багато дітей. Старший мріє стати механізатором. Автомобілі, обробіток землі – це його стихія.
– Скільки у Вас хлопчиків та дівчаток? Як звуть діток?
– Хлопчиків 7: Любим (14 років), Женя (13) Віталій (12), Юра (8), Володик (5), Саник (3), Коля (місяць); дівчаток 4: Марічка (11), Юлія (9), Соломія (4), Вероніка (рік і 6 місяців).
– Як обирали імена?
– Старшого назвали так, як звуть маминого племінника –Любим. Найменшого – на честь мого брата, що зараз воює. А загалом – брали імена, які подобаються.
– Роди для жінки – велике випробування. Чи були у вас якісь ускладнення?
– Дякувати Богу – ні!
– А чи плануєте ще мати діток?
– Думаю, досить.
– Чи помітили вже в дітей якісь нахили, таланти?
– Вони в нас люблять співати, танцювати, фізкультуру. Беруть участь у всіх шкільних заходах. Віталик має певні музичні здібності, але в селі їх ніде розвивати.
– Як діти проводять дозвілля?
– Гуляють на вулиці. Ми їх до комп’ютерів, телефонів, гаджетів не заохочуємо.
– А як Ви познайомилися з чоловіком?
– Через подругу. Спершу він до мене телефонував, потім почали зустрічатись. Одружились невдовзі. Вже 15 років разом. Уважний, часто дарує мені квіти, квітучі вазони. В усьому допомагає.
Оксана родом із Петраківки. Євгеній з Ямполя. Вона за спеціальністю кухар-бармен, за фахом не працювала. Всю себе присвятила дітям. Він у мирному житті робив на будівництві. Виховувати дітей подружжю допомагають батьки. Родина має господарство (город, кури, гуси, свині), на весну планують купити корівку.
До слова, почесне звання «Мати-героїня» присвоюють жінкам, які народили та виховали до 8-річного віку 5 і більше дітей, у тому числі усиновлених у встановленому законодавством порядку. При врученні нагороди враховують також особистий внесок жінки в освіту, виховання, формування високих духовних і моральних якостей діток, розвиток їхніх творчих здібностей.
Тетяна ІВАШКЕВИЧ
Читайте також: З фронту – під вінець: у Тальному військовий, який боронить Україну, одружився із коханою
