Вісті Черкащини Щемливий спогад про полеглого катеринопільського Героя та його «Марічку»
8 березня Катеринопільщина попрощалась з відважним молодим воїном – танкістом Романом Снігуром. На батьківщині Героя ятрять серця в усіх, хто його знав. Та й, навіть, у незнайомих з ним. Адже нема страшнішої біди, як втрачати молодих людей, яким ще б жити та жити…Люди згадують Романа, збираючи дорогоцінні спогади. Один із таких спогадів оприлюднила катеринопільчанка, волонтерка Ірина Коровченко. Вона розповіла, як Роман приходив до осередку «Теплий фронт» за маскувальною сіткою для своєї бойової машини. Цитуємо дослівно:
– Це тут сітки плетуть?
– А ви хто?
Відрапортував, як перед генералом, – голосно, чітко, на одному подиху.
Роман Снігур. Танкіст. Видно: пишається цим. Бо то була його дитяча мрія – танк. Та й дитинство не так далеко втекло від нього – всього 23 танкістові. Але вже тато, аж двічі.
– Мені одну сітку, хоч би башту прикрити, можна?
– Коли їдете?
– Вже сьогодні.
Дивився з надією. І говорив, говорив… як горів у танку… як босоніж… по морозу… два кілометри… про свою улюблену “Марічку” (уявляєте, танк – “Марічка”!)
Доросла дитина. Дитина-воїн з обпеченими руками і строгим поглядом зовсім не дитячих очей… (Якого кольору були в тебе очі, синку?..)
8 квітня Роман народився, а 8 березня його поховали…Про життєвий шлях полеглого Героя розповіли у Катеринопільській селищній раді. Народився в Катеринополі. Навчався у місцевій школі №2, з часом перейшов до Вербовецької школи, проте через деякий час знову повернувся в Катеринопіль. Успішно закінчив школу в 2016 році. Далі продовжив навчання у Черкаському державному художньо-технічному коледжі. Після коледжу був призваний на строкову військову службу, яку з гідністю відслужив.
У травні 2021 року Роман повернувся на військову службу, але вже за контрактом.
Роман був добрим, щирим, енергійним, веселим, сміливим і відважним, любив життя та мав багато друзів. В юнацькі роки дуже захоплювався грою на бас-гітарі. Він миттєво реагував на різні події та обставини, ніби поспішав жити та якнайбільше встигнути зробити добра й досягнути всього у своєму молодому віці…
Невблаганна й трагічна смерть забрала молоде життя: люблячого сина, коханого чоловіка, турботливого батька, доброго брата, вірного друга, патріота України та відважного воїна.
Роман Снігур проходив службу матросом, механіком-водієм десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти окремого батальйону морської піхоти однієї з військових частин ВМС Збройних Сил України.
Загинув Роман 26 лютого 2023 року внаслідок підриву на протитанковій міні під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини на Донеччині. Як справжній патріот, відданий військовій присязі та вірний українському народові, він до останнього свого подиху мужньо захищав рідну землю від російського агресора.
Вічна пам’ять та слава Герою! Царство Небесне Його Душі. Рідним і близьким – щирі співчуття.
Тетяна ІВАШКЕВИЧ
Читайте також: Із сесійної зали Тальнівської міської ради: незадовільна робота дільничних інспекторів та кошти на ремонт поліцейського відділку
