Рибалки мусили тікати, аби не згоріти живцем

• Катеринопільщина палала у вогні

Катеринопільські рятувальники з Черкащини, як і скрізь по Україні, нині працюють у режимі нон-стоп. Усе через затятих хазяїв, які вважають луки та пасовища своєю власністю. Запаливши берег, дехто навіть не замислюється, якої біди наносить оточуючому: гинуть тварини, птахи, земноводні, від диму страждають люди (особливо алергіки та астматики), знижується родючість ґрунту. Разом з травою часто згоряють пластикові пляшки та поліетиленові пакети, забруднюючи повітря шкідливими речовинами.
Окрім того, вогонь часто стає непідконтрольним, минулого року в одного з паліїв, що «боровся» з сухою травою, згоріла хата, цього року – в селі на Житомирщині згоріла сільрада. Прикро й те, що рятувальники замість того, аби займатись насущними справами, мусять повсякчас виїжджати гасити пожарище, а винуватці скоєного тим часом «скромно» відсиджуються вдома, спостерігаючи за діями пожежних команд.
«Минулого тижня ми виїжджали за викликом «підпал сухої трави» по 2-3 рази на день, − розповідає співробітник Катеринопільського відділення ДСНС Ігор Красюк. − Найчастіше – це Катеринопіль, Єрки, буває Мокра Калигірка. На села рідко викликають, але палять там не менше. Результат випалів добре видно, коли проїжджаєш машиною. Буває, що для гасіння пожеж доводиться залучати по кілька бригад одночасно. Не встигли в одному місці загасити, як уже кличуть в інше. Дуже важко й незручно, особливо, коли одна пожежа в Катеринополі, інша в Ступичному, а третя в Єрках. З лютого луг в Катеринополі вигорів увесь по обидва береги. Нема такого місця, де б не палили. Серед найбільших підпалів, що траплялись останнім часом, − 2 га рослинності згоріло у Катеринополі на Бакаях та 5 га очерету в Ступичному. В цьому ж селі трапилась пожежа через необережність: молода мама кинула недопалка на подвір’ї. Полум’я загасили, але поки рятувальники розбитими дорогами добирались із Катеринополя, згоріло дві надвірні споруди. Щиро вдячні за допомогу єрківським та лисичобалківським вогнеборцям. Шкода, що немає пожежної команди в Мокрій Калигірці. Досі не сформували, хоч громада є. Було б набагато легше».
До слова, палія на Бакаях бачили рибаки, які, зі слів Олександра Калиушка, після того, як спалахнула пожежа, «мусили тікати, щоб не згоріти живцем, як згоріли сотні тварин, які ховалися в траві». Врешті викликали рятувальників та поліцію і разом гасили полум’я, аби воно не перекинулось далі. Поліцейські опитали очевидців. Зараз проводяться слідчі дії. Можливо, це буде одним із перших випадків, коли порушник понесе покарання за навмисний підпал.

«Аби вчасно не прибули пожежники, я не уявляю, якого лиха могла заподіяти ця пожежа, бо зовсім недалеко розміщені домівки, дякуємо ДСНС за своєчасне реагування на даний виклик і миттєве гасіння пожежі», − зауважує Ольга Бадрак.
Варто зазначити, що в цілому сучасний соціум, особливо молоде покоління, готові до того, аби до паліїв застосовували найстрогіші покарання. Адже практика показує: скільки не пиши, не проси, до багатьох не доходить. Штрафами в 170-340 гривень порушників не злякаєш.
«Боже, люди, ви настільки безвідповідальні! Настільки нерозумні! Чому, коли говорять: «Не паліть!» − Ви робите навпаки? Це вже настільки набридло, що просто страшно. Треба вже саджати за паління, а не просто штрафи! Щоб розуміли наслідки, які можуть бути після такого!» − обурюються в спільноті «Катеринопільська громада».
Нині про посилення покарання за підпал сухої трави заговорили вже й високопосадовці. Кабмін пропонує збільшити штрафи від 850 до 6 120 гривень і на посадових осіб – від 2 040 до 17 000 гривень. За ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду передбачають накладення штрафу на громадян від 1 700 до 17 000 гривень і на посадових осіб – від 17 000 до 25 500 гривень.
За інформацією ДСНС, від початку року пожежі знищили майже 18 тисяч гектарів екосистем. «Якщо так і далі йтиме, до зими вигорить вся країна», – наголошують рятувальники.

Тетяна ІВАШКЕВИЧ