Педагоги, яких повернули Катеринопільщині

Багато темних, закритих, трагічних сторінок містить наша історія. Відкриття кожної з них — болюча справа. Адже за ними стоять долі людей, переважно загублені, зламані. Катеринопільський історик Василь Коваленко нещодавно звернув увагу Інтернет-спільноти на публікацію «Педагоги Черкащини – жертви тоталітарного режиму» (видання «24. Новини Черкас»). Йдеться в ній і про 25 педагогів та вчених мужів Катеринопільщини.

Інформація про цих людей була зібрана за ініціативою товариства «Заповіт» Черкаським обласним управлінням освіти у 1992 році й доповнена членом Всеукраїнського об’єднання ветеранів В. Романовим.

Вважаємо, що кожен катеринопільчанин має знати прізвища реабілітованих освітян, оскільки, поміж них можуть бути наші родичі, бабусі та дідусі, а для когось — ще глибше коріння. Врешті — це наша історія. Ці люди були безневинно засуджені, а згодом реабілітовані. Нагадаємо хто й звідки: Бондарь Сергій Васильович (1889 р. н., Ярошівка. Розстріляний 1938 року), Білоштань Іван Васильович (1889 р. н., уродженець і мешканець села Новоукраїнка), Войціцький Лев (Леонтій) Максимович (1894 р. н., уродженець с. Кашпировка (так у документі) Володарського (у документах та­кож – Тетіївського) р-ну, житель Катеринополя, розстріляний 1937 року), Єфименко Терентій Савович (1888 р. н., уродженець села Коротине Шполянського р-ну, мешканець Ярошівки), Єфремов Петро Олександрович (1883 р. н., уродженець Пальчика, філолог, літератор), Єфремов Сергій Олександрович (1876 -1939, уродженець Пальчика, відомий літературознавець та громадсько-політичний діяч), Живчук Антон Андрійович (1896 р. н., уродженець Єрок, проживав у Катеринополі, 1938-го засуджений до розстрілу), Захарченко Павло Дмитрович (1888 р. н., уродженець села Папуженці Тальнівського р-ну, проживав у Катеринополі,1938 р. засуджений до розстрілу), Катеринюк Параскева Іванівна (1896 р. н., катеринопільчанка, 1937 р. за­суджена до розстрілу), Кисловський Андрій Микитович (1889 р. н., уродженець с. Гусакове Звенигородського р-ну, проживав у с. Розсохуватка ), Кондрацький Іван Романович (1893 р. н., уродженець с. Стійкове, проживав у Петраківці, 1938 року засуджений до розстрілу), Кучеренко Федір Васильович (1903 р. н., уродженець села Покровка Ново-Архангельського р-ну, проживав у Катеринополі, 1938 р. засуджений до розстрілу), Матвієнко Володимир Данилович (1911 р. н., уродженець села Германівка Обухівського р-ну, проживав у селі Ямпіль ), Мельник Іван Юхимович (1888 р. н., уродженець Христинівського р-ну, про­живав у смт. Катеринопіль, 1938 року засудже­ний до розстрілу), Нужний Мойсей Семенович (1898 р. н., уродженець села Шестеринці Лисянського р-ну, мешканець села Лисича Балка ), Паустовський Георгій Гаврилович (1899 р. н., села Нова Ушиця Вінницької обл., проживав у Мокрій Калигірці), Погребний Олександр Федорович (1893 р. н., уродженець Кайтанівки , проживав у Катеринополі,1938 р. засуджений до розстрілу), Снітко Никифор Вакулович (1901 р. н., уродженець села Юрківка Звенигородського р-ну, проживав у с. Киселівка ), Снітко Яків Вакулович (1886 р. н., уродженець села Юрківка Звенигородського р-ну, проживав у селі Киселівка), Сугак Михайло Миколайович (1914 р. н., уродженець м. Брацлав Вінницької області, проживав у Колодистому (тоді Катеринопільщина). 1937 року розстріляний), Терлецький Тарас Хрисанович (Крисанович) (1910 р. н., уродженець с. Лащова Тальнівського району, проживав у Катеринополі (є відомості: с. Новоселиця),1937 року засуджений до розстрілу), Филипович Павло Петрович (1891 р. н., народився у Кайтанівці,1937 р. розстріляний в Карельській АРСР), Якимець (дівоче – Коркош) Олена Михайлівна (1907 р. н., с. Сабарівка на Вінниччині, мешканка с. Єлизаветка. Розстріляна1938 року), ЯКИМЕЦЬ Степан Іванович (1899 р. н., уродженець Галичини, проживав у с. Єлизаветка, 1937 р. засуджений до розстрілу), ЯКУБЕНКО Олександр Григорович (1901 р. н., уродженець с. Петроострів Одеської області, проживав у с. Ярошівка , 1938 р. засуджений до розстрілу).

Більшість із цих педагогів були простими вчителями, яких сумнозвісні «трійки» НКВС без особливого суду чи слідства позбавляли волі, а частіше навіть життя. Втім, є в цьому списку й відомі українські вчені — літератори Сергій та Петро Єфремови, поет-неокласик Павло Филипович. Їх теж не пожаліла рука сталінського «правосуддя».

Ознайомившись із цим списком, ми звернулись до відомих учителів Катеринопільщини Меланії Лугової, Євгенії Калиушко (Катеринопіль) та Марії Оверченко (Петраківка), чи вони, зважаючи на свій поважний вік, не чули розповідей про цих педагогів. На жаль, усі відповіли, що знають лише братів Єфремових та Павла Филиповича. Щоправда, Марія Оверченко додала, що їй знайоме ім’я Кондрацького Івана Романовича. З’ясувалось, що в Петраківці досі проживають його нащадки. Меланія Лугова зауважила: «Чула від батька про репресованого педагога з Колодистого — Володимира Проценка, буцімто дуже мудрий та добрий був чоловік». Проценко Володимир Боніфатійович (1894 р. н.) згадується у списку реабілітованих учителів Черкащини як уродженець Тального, що проживав у Веселому Куті й працював директором школи. Був засуджений до 10 років позбавлення волі. Реабілітований у 1959 році.

А які вам із цього списку прізвища здаються знайомими? Можливо варто поцікавитися глибше історією власної сім’ї, розпитати родичів та сусідів, чи вони не чули про цих педагогів? Ми чекаємо на ваші розповіді!

Тетяна ІВАШКЕВИЧ