Пальчик у вогні

При в’їзді в село Пальчик, на Хуторах, вражає згарище. Попри заборону спалювати суху траву, заклики екологів та можновладців, люди не можуть відмовитися від поганих звичок.

─ Нічого не допоможе, пусті балачки, ─ каже Валентина Піщана, що чекає автобуса на зупинці. ─ Я оце приїхала впорядкувати могилки перед Проводами ─ село не впізнала.

Згарище! Таки треба одному-двом упаяти гарненький штраф, тоді думатимуть, що роблять.

Я десь читала, що штраф за паління трави може сягати від 10 до 100 неоподаткованих мінімумів. Ото хоча б 10 дали, то інші б, може, оглядалися.

А то все їм кортить: то очерет із каченятами запалить, то луку випалить, та так, що полум’я аж до людських хатів сягає.

Інша біда селян – прибирання на кладовищі.

─ Тричі на день приїжджаю, ─ скаржиться сільський голова Микола Бобров, ─ щоб подивитись, чи все гаразд.

Ми прибрали на цвинтарі, огорожу нову поставили, люди наробилися, мов каторжні. А є такі, що прийдуть, гробки своїх родичів упорядкують, а на чужі могилки складуть. Наче навмисне. Або ж викинуть сміття на прибрану територію.

Нагадаємо, що з цієї неділі розпочинаються Проводи на багатьох кладовищах.

Тетяна ІВАШКЕВИЧ