”Не хоче до школи, майже женемо” (фоторепортаж із Катеринополя)
Розпочався новий навчальний рік. Після літніх канікул і розваг діти не дуже охоче ідуть до школи. Уже майже перед шкільними воротами зустрічаю молоду сім ’ю, що ведуть свою першокласницю.
“Не хоче до школи, майже женемо”, ─ бідкається тато.
Варто зазначити, що в цьому році перед шкільним подвір’ям на вулиці біля Катеринопільської ЗОШ № 2 з’явилися так звані “лежачі поліцейські”. Тепер малюкам буде безпечніше переходити дорогу.
Шкільне подвір’я все в дітлахах, кульках, бантах і квітах. Десь чути дзвінкий сміх, десь схлипування й зарюмсані очі.
“У школі мене не ображають. Просто не хочу щодня рано вставати”, ─ каже чотирикласник Вадим Панченко.
Плачуть не тільки діти, але й мами та бабусі зрідка. Від центрального входу до спортивної площадки, де має бути мітинг, викладено стежку квітами. На столі для виступаючих лежить великий запашний коровай. Заграли перші акорди і діти вишикувались на спортмайданчику. Дві вчительки – Ольга Шматко та Валентина Катриченко ─ під оплески й веселі наспіви, що лунають з музичного центру, ведуть своїх першокласників – два класи, загальною кількістю 32 учні. За ними вийшли й 30 випускників. І старші, й менші були в національних костюмах. Як тільки першачки з ’явились на горизонті, директор школи – Лідія Мандрика – розчулилась і заплакала. “Така в нас добра директорша! Дуже дітей любить. І на випуску плаче, і на Першому дзвонику. Дуже хороша людина. І школу завжди в порядку тримає, і з хуліганами нашими завжди знайде спільну мову. Молодчинка!”─ почула репліку збоку, очевидно, з вуст однієї з мам. Зазвучав гімн. Усі виструнчились.
Згодом Лідія Володимирівна привітала усіх присутніх з новим навчальним роком, а також подякувала спонсорам, чиновникам, батькам, майстрам-ремонтникам, що допомогли привести школу до ладу:
“За підтримки голови держадміністрації Ольги Петрівни Ніколенко, ми зробили капітальний ремонт опалювальної системи, приватний підприємець Михайло Морозюк виділив кошти на встановлення шести нових вікон. Дуже часто нам допомагає і Олександр Коваленко, якому ми теж безмежно вдячні за все. Ольга Петрівна нам подарувала сьогодні новий кольоровий принтер, що суттєво полегшить і оптимізує нашу роботу. Хочу висловити вдячність батькам, що з розумінням поставилися до шкільних проблем і організували харчування 93 діток власним коштом. Гарних знань при гарному здоров ’ї. Зі святом вас, любі мої, дорогі!”
Зі слів директора, в цьому році у шкільний колектив влилися діти з Пальчика, Радчихи, Гончарихи, Вербівця. Лідія Мандрика закликала катеринопільчан прийняти цих школярів як рідних, допомогти їм адаптуватися та освоїтися в нових стінах.
На святі виступила і колишня випускниця школи Ольга Ніколенко:
“Я пройшлася школою й зрозуміла, що вона зовсім не постаріла, а стала ще кращою. Наша з вами школа приречена бути базовою в районі. Обіцяю, в 2017 році, до 60-річчя цього навчального закладу, розробити й подати у Фонд регіонального розвитку проект добудови школи – спортзалу, їдальні та санвузла. Ця школа мусить стати базовою, зразковою й успішною”.
Наталя Цехмістренко – теж випускниця 2-ї школи, секретар селищної ради, також привітала всіх зі Святом знань і передала подарунки від ВО “Черкащани”, зокрема від Олександра Коваленка та Артура Футими – м’ячі, ємності для води, шахи, шашки.
Діти не залишилися у боргу – Анна Козаченко, Анна Рузіна, Ангеліна Чорногор порадували всіх піснею “Україночка”, потім з вітаннями прийшли казкові герої – Попелюшка, Буратіно, а за ними ─ першокласники, випускники.
Від батьківського комітету виступав Василь Стойка, який побажав дітям гарних знань, здійснення мрій, а вчителям – витримки. Завершив промову Шевченковими рядками:
Учітеся, брати мої!
Думайте, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь…
На знак миру та благополуччя першокласники запустили в небо повітряні кульки.
Право першого дзвоника надали двом випускникам та двом першокласникам ─ Гладченку Олександру, Шматку Роману, Приймак Антоніні та Стойці Вікторії. Після урочистого закриття свята усі пішли на перший у цьому році урок – урок про Україну.
Тетяна ІВАШКЕВИЧ