”Нам обіцяли, що буде краще, ми й очікуємо”

Ще 24 лютого під час звіту голови Єрківської ОТГ Леоніда Польового порушувалося питання про купівлю шкільного автобуса.

– Ми якраз над цим працюємо, – інформував тоді голова. – Подали заявку на участь у обласній програмі. Сподіваюся, що найближчим часом у нас з’явиться власний, а не орендований автобус, і ми не залежатимемо від графіку перевізників.

Через місяць (23 березня) заступник очільника області Ярослав Березань передав Леоніду Польовому новенький автобус, придбаний на умовах співфінансування із державного бюджету та бюджету громади.

– Сьогодні знакова подія не тільки для нашої територіальної громади, а й усієї Черкащини, – радіє Леонід Польовий. – Адже це перший власний шкільний автобус для нашої громади. Та й узагалі перший, який отримала наша область цього року. Підвозитимемо учнів до Єрківської школи імені

В’ячеслава Чорновола. Там зараз навчаються 450 школярів.

– Новий автобус для громади – ще один приклад для скептиків децентралізації, – наголошує Ярослав Березань.

– Це те, що зробила ОТГ завдяки власній ініціативі. Минаючи районний рівень, громада вирішила все напряму. Швидкість прийняття рішень та можливість безпроблемного залучення необхідного ресурсу – чи не основні переваги громад. Фінансова децентралізація допомагає наповнювати скарбниці об’єднаних громад. Приміром, зараз бюджет Єрківської ОТГ – 16,7 мільйона гривень. Тоді як до об’єднання він становив лише 3,5 мільйона.

Мешканці громади у цілому схвально сприйняли цю новину. Однак їх не тішить, що новий автобус їздить за старим маршрутом, та й стан вулиць

Польова, Залізнична викликає нарікання.

– Я задоволена, що в громади з’явився автобус, – каже мешканка Залізнячки Галина Бернацька.? Але хвилює інше: чому він їздить за старим маршрутом? Раніше нам пояснювали, що орендований автобус не може розвозити всіх дітей попід хати, бо він не встигає за графіком у Новоселицю чи ще кудись, і обіцяли, що коли буде свій, то ситуація зміниться. Однак у п’ятницю новий автобус ходив за старим маршрутом. Ми не вимагаємо, щоб дітей розвозили попід кожну хату, але хай їх возять хоча б по головних вулицях до самого кінця, а не висаджують на початку. У мене син першокласник і йому важко йти пішки кілометр по розбитій дорозі під гавкіт домашніх та безпритульних собак. Від батьків знаю, що вони хочуть, щоб подовжили маршрут по Залізничній, Ватутіна, Польовій. А те, що частина доріг у жахливому стані, то не наші проблеми. Нехай ремонтують. Нам обіцяли, що буде краще, ми віримо й очікуємо!

Тетяна Івашкевич