На Катеринопільщині складно отримати безкоштовні ліки

Проблема, яку обговорюватимемо, очевидно стосується не лише Катеринопільщини. Схожі є й в інших регіонах України. Однак ми висвітлюємо скарги людей, які до нас звернулися. Йдеться про ліки, що надають за «чорнобильськими» рецептами.
«У мене чоловік інвалід війни (2-га група), ліквідатор, має 1-шу категорію по Чорнобилю. Щоб отримати безкоштовні ліки, ми повинні їхати з Ярошівки за 35 км у Катеринопіль у 56-ту аптеку. Аби зайняти чергу, виїжджаємо о третій ночі. Ми вночі телефонували, щоб ви приїхали подивились. У черзі всі хворі: в того цукровий діабет, в того тиск, люди скандалять, сваряться, бо по факту 3-4 душі отримають те, за чим приїхали, а решті традиційно повідомлять, що закінчились виділені кошти», – розповідає Олена Олексіївна Шумейко.
Жінка просить, щоб чиновники врегулювали дану ситуацію, аби кожному з пільговиків виділяли кошти відповідно до їхнього статусу й потреб, тоді людям не довелося б чубитися. «Одного року ми взагалі нічого не могли отримати: то списки неправильно подали, то грошей не вистачило. Тепер, навчені, мусимо виїжджати вдосвіта. Сьогодні ми ліки взяли, бо перед нами було лише три особи, а вже ті, що стояли за нами, медпрепаратів не отримали. Навіть онкохворі не можуть щомісяця вхопити ліки. Що їм робити? Що нам робити? Мені 67 років, чому я повинна ночами їздити, вставати о 2-ій ночі, спотикатися розбитими дорогами до Катеринополя, аби взяти те, що належить нам по закону?» – скаржиться Олена Олексіївна.
З її слів, на Мокрокалигірську ОТГ виділили всього 6 тисяч гривень на місяць, а в громаді 130 хворих. За таких умов, хто перший приїхав, той і «вибрав» усю суму, адже ліки нині переважно дуже дорогі.
Заступник голови Мокрокалигірської громади Валерій Бецун про цю проблему знає не з чуток. Каже, що і його родина не завжди може отримати безкоштовні ліки за «чорнобильськими» рецептами. «У минулому році була трохи краща ситуація, – розповідає Валерій Васильович. – Цей рік складніше. З Держбюджету виділена дуже мала сума (78 тисяч на рік), а пільговиків чимало (до 130). Дехто з них виписує багато рецептів. Лікар не має права відмовити. Регулювати цей процес не в його компетенції. Тож виходить велика дискримінація. Із 130 хворих користуються виділеними коштами по суті 5-8 осіб. Можливо, наступного року через сесію сільради проведемо монетизацію даних пільг. Тоді кошти можна буде розділити між пільговиками рівномірно».
Зі слів чиновника, Мокрокалигірська ОТГ також видає адресну матеріальну допомогу з місцевого бюджету. Онкохворим по 2 тисячі щорічно, решті – 1-1,5 тисячі раз на три роки. Однак навіть ці витрати в кінцевому підсумку обертаються значними сумами.

Тетяна ІВАШКЕВИЧ