На Катеринопільщині дружина захисника формує ще один волонтерський осередок

Поки росіяни мріють, що українці стомляться, впадуть у відчай, здадуться і таке інше, ми загартовуємось і самоорганізовуємось. Зокрема у Катеринополі, на Черкащині, навколо дружини військовослужбовця, що з 2014 року захищає Україну, формується ще один потужний волонтерський осередок. Власне, пані Марина й раніше займалася волонтерством, допомагаючи то підрозділу чоловіка, то друзям, землякам, що воюють на передовій, тепер же навколо неї усе більше гуртується небайдужих людей, однодумців, які розуміють: військовим потрібна наша підтримка, надійний тил.

«Порадилась із чоловіком і зрозуміла, що, як би держава не забезпечувала військо, наша допомога аж ніяк не буде зайвою. Адже це війна: сьогодні є обмундирування – завтра його вже може не бути, нині хлопці мають авто – через день шукають нове, або ж запчастини до нього, та й сама увага: дитячі малюнки, вареники, пиріжки з дому, з рідного краю для наших оборонців мають особливий сенс», – розповідає жінка.

Нині головна увага волонтерів прикута до виготовлення маскувальних сіток та окопних свічок. Ще роблять вітамінну суміш воїнам для посилення імунітету та від простудних захворювань (з меду, імбиру, лимона, родзинок і горіхів). Ну і, звісно, як же без смаколиків?! «Коли готуємось до поїздки, намагаємось зробити, зібрати все, що хлопці замовили. Це можуть бути й продукти, і одяг, і щось із військового спорядження. Останнього разу за підтримки небайдужих мешканців ми закоптили близько 15 тушок птиці (качки, кури). Тож було чим порадувати наших воїнів. Дуже вдячна за допомогу катеринопільчанам, особливо Ірині Коровченко, Ларисі Білоус, колективу бібліотеки, Катеринопільському ліцею під керівництвом Анни Цьоменко, а також волонтерам із села Ступичного. Взагалі нам багато людей допомагає: хто пожертвами, хто готовими продуктами, речами. Хтось «ділиться» своїм часом, плетучи сітки та виготовляючи свічки. Я щаслива, що біля мене стільки добрих, розумних, чуйних людей. Переконана: з кожним днем їх лише більшатиме», – каже Марина.

Тішить те, що волонтерська родина зростає. Що є люди, які не сидять на печі в очікуванні перемоги, а здобувають її поруч із нашими захисниками, печуть пиріжки, плетуть сітки (навіть в умовах з перебоями електроенергії), які, відвідавши передову, можуть «з впевненістю сказати, що хлопці й дівчата поїли і в шапках».

Однак є у волонтерського осередку й свої труднощі. Триває пошук авто з водієм, оскільки попередній водій приєднався до лав ЗСУ. Хто може допомогти з доставкою гуманітарних вантажів на фронт, відгукніться!

Тетяна ІВАШКЕВИЧ

Читайте також: Чи дійдуть перевірки СБУ до московських церков у Тальному та Катеринополі

Читайте нас також в Telegram!