Мисливець із Катеринополя проти бездумного відстрілювання тварин

Справжній мисливець не вб’є вагітну самку або дитинча

У давнину люди не уявляли життя без мисливства. Адже мисливці добували їжу, урізноманітнювали сімейний раціон. Нині ж, у часи урбанізації та глобалізації, до мисливців усе частіше ставляться, мов до диваків. Навіщо півдня ходити по болотах, очерету, щоб уполювати маленьку качку? Адже в супермаркеті можна придбати готову, велику й смачну.
Самі мисливці пояснюють своє захоплення бажанням спілкуватись з природою та потребою регулювати подекуди несправедливий, з їхнього погляду, природний відбір. Однак, як не крути, поміж їхніх лав часто трапляються й такі, що просто люблять вбивати тварин задля розваги, браконьєри.
Катеринопільчанин Віталій Гладченко належить до справжніх мисливців. Він входить до місцевого мисливського товариства. Разом з однодумцями підгодовує тварин, облаштовує їм годівнички, вболіває, коли з якихось причин одна популяція винищує іншу.
– Ми полюємо переважно на лисів, адже їх зараз надто багато розвелося. Вони винищують козуль, зайців, навіть курей у сільських угіддях. Кабанів на Катеринопільщині практично немає, їх знищила чумка пару років тому. Є трохи завезених, але то на розплід. Було колись заходили у наш ліс лосі, потім пішли. Ми їх не займали, вважаю, це недопустимим. Не розумію також, як можна вбивати лебедів. Справжній мисливець такого ніколи не зробить, як і не вб’є вагітну самку або дитинча. Тих, що стріляють без розбору, ми називаємо «заготовачі». Коли чуємо десь постріли в незаконному місці або в неустановлений час, виїжджаємо для з’ясування, адже стріляє хтось один, а тінь падає на всіх мисливців, – розповідає мисливець.
Зима – час підгодівлі диких тварин. Віталій розповідає, що разом з іншими мисливцями накладає у годівнички сіно, кукурудзу, в лісі розкладає спеціальні солонці для парнокопитних, оскільки сіль необхідна їм для підтримки імунітету й здоров’я.
На господарстві у Гладченка – дві німецькі вівчарки, яких він дуже любить, піклується про них, годує добрениками.
До слова, народився Віталій у Катеринополі, закінчив другу школу, потім Тальянківський технікум за спеціальністю механізація сільського господарства. Певний час їздив по заробітках, працював в охороні. Згодом започаткував власну справу, взявся за обробіток землі. Дружина викладає англійську в школі. Подружжя має 10-річного сина.

Тетяна ІВАШКЕВИЧ