«Люблю людей, з якими працюю», – директорка Катеринопільської бібліотеки розповіла про себе, мрії та професійні здобутки

Директорка Катеринопільської публічної бібліотеки, що на Черкащині, Любов Приємська має понад 40 років професійного стажу. Усе життя вона присвятила бібліотечній справі. Успішна очільниця закладу, уважна до читачів, колективу, новаторка, що постійну генерує та втілює цікаві ідеї в проєкти. Саме тому її заклад по праву вважається одним із кращих в області. Ми зустрілися з нею, аби розпитати: у чому секрет професійного успіху, а заразом і погомоніти про особисте…

– Розкажіть про себе. Де Ви народилися?

– Народилася і проживаю на батьківщині своїх дідів та прадідів, у Катеринополі. Тут я черпаю все рідне, українське. Ним і надихаюся.

– Ви одружені? Чи є у Вас діти?

– Одружена, маю дорослу доньку.

– За що можете подякувати Вашим батькам?

– Я щиро вдячна моїм батькам – мамі Наталії Павлівні й татові Анатолію Філімоновичу (нині покійному) – за мудрість, тепло і підтримку, що привили мені любов до всього земного, особливо до читання, що в подальшому вплинуло на вибір професії. А ще любов до книги мені привила бабуся, яка читала мені з раннього дитинства Кобзаря Тараса Шевченка.

– Де здобували вищу освіту?

– Закінчила Київський державний інститут культури. Бібліотечну роботу знаю досконало, адже працювала у всіх структурних підрозділах раніше центральної районної бібліотеки. Стаж роботи з 1980 року. Заклад очолюю з 2001 року.

– Кого вважаєте своїми наставниками?

– Справжніми наставниками для мене були бібліотекарки Ніна Яківна Ткаченко та Галина Степанівна Назаренко.

– В чому бачите запоруку розвитку бібліотечної справи?

– Працюючи в рідній бібліотеці, я переконалась, що бібліотечна справа може розвиватися тільки при трьох складових: наповнення книжкового фонду, колектив однодумців та впровадження проєктної діяльності в роботу бібліотек. Тому я часто експериментувала, використовувала різні методи та форми роботи. У підсумку отримала гарні позитивні результати.

– Які саме?

– Впровадження в бібліотечну роботу проєктної діяльності допомогло нам залучити певну суму коштів на розвиток матеріально-технічної бази та реалізувати ряд проєктів “Інтернет-центр для публічних бібліотек” (донор Посольство США), “Велобібліотека для обслуговування літніх людей книгою на дому” (донор БО “Помогатор”), “Поповнення сільських бібліотек книгами” (донор Міжнародна організація “Відродження”), “Лідер бібліотечної справи”, “Школа проєктної діяльності”, “Швидка допомога “Берегиня”. Жінкам в складних життєвих ситуаціях” (донор американська програма «Бібліоміст»), “Діти проти поліетилену”, Фізична активність – ліки для здоров’я”, “Живемо в стилі ЕКО” (донор БО” МХП-громаді”) тощо. Співпраця з владою дала нам можливість реалізувати проєкти «Модернізація читальної зали в центральній публічній бібліотеці», «Комп’ютеризація сільських бібліотек», «Упорядкування прибудинкової території біля бібліотеки». Ці та багато інших проєктів, які ми реалізували та реалізовуємо, принесли користь, як користувачам бібліотечної мережі, так і жителям нашої територіальної громади в цілому. За період моєї роботи та керівництва було написано близько 50 різних проєктів, 27 із них були втілені у життя.

– Як вплинула проєктна діяльність на розширення матеріально-технічної бази закладу?

– Завдяки донорам у нас з’явилось комп’ютерне, мультимедійне обладнання, нові книги, навіть власний бібліотечний “транспорт” – два велосипеди (результат велопроєкту).

– Чи можете з впевненістю сказати, що любите свою роботу?

– Без сумніву. Я люблю свою професію, люблю людей, з якими працюю. В цій тезі, по суті, моє життя, якому я повністю віддана.

– Про що мрієте?

– Мрію про закінчення війни, про наповнення бібліотек українськими книгами, про дитячий “вулик” в бібліотеці, про комфортні, сучасні умови праці, про гідну заробітну плату бібліотечних працівників, про те, щоб бібліотеки стали найпопулярнішими та найактивнішими інформаційними платформами в нашій країні.

– Ваше кредо?

– Моє кредо – “Гори” сама і запалюй інших”.

– Чи маєте якісь відзнаки?

– Програмою «Бібліоміст» (разом із ще 40 бібліотекарями України) я визнана лідером бібліотечної справи. А поза тим – високих нагород не маю, крім подяк та грамот.

– Скільки працівників у Вашому підпорядкуванні?

– 27. Наразі в структурі закладу 9 бібліотек: 1 центральна публічна бібліотека і 8 сільських бібліотек-філій. До складу філій входить ще 7 бібліотечних пунктів видачі.

– У Вас є хобі?

– Так, це скандинавська ходьба і книги.

– Хто Ваш улюблений письменник?

– Моїм улюбленим автором є один із найзагадковіших сучасних українських письменників – Мирослав Дочинець. Він мешкає на Закарпатті й здебільшого описує сюжети рідного краю через призму власного оригінального бачення. Мабуть, тому його твори стають бестселерами. Шанувальники творчості знають його за такими творами як «Вічник. Сповідь на перевалі духу», «Многії літа, благії літа. Заповіді 104-річного Андрія Ворона – як жити довго в щасті й радості», «Бранець Чорного лісу», «Лис у винограднику», «Хліб і шоколад», «Горянин. Води Господніх русел», «Світован. Штудії під небесним шатром», «Криничар». Його книга «Многії літа, благії літа» для мене є домашньою «біблією» з корисними порадами та морально-етичними принципами.

– Що для Вас книга загалом?

– На це питання відповім цитатою мого улюбленого письменника: «добра книга читає нас, а не ми її». Тому запрошую до нашої бібліотеки, щоб наповнити душу доброю, цікавою книгою. У нас таких, повірте, дуже багато, і вони чекають на своїх читачів…

Щиро сподіваємось, що кожна українська книга знайде свого читача!

Тетяна ІВАШКЕВИЧ

Читайте також: Ефективність сільгоспвиробників та розвиток громади: як аграрії Тальнівщини наповнюють бюджет

Читайте нас також в Telegram!