Катеринопільчанин будував укріплення для українських військ

►На рубежі

Анатолій Кокоулін потрапив на війну в 50-річному віці. Власне, полудень віку відзначав уже там. Призивався з Розсохуватки, що нині належить до Катеринопільської громади Звенигородського району. Ніс службу і на Донеччині, й на Луганщині в 308-му окремому інженерно-технічному батальйоні. Служив рік. Перед цим проходив навчання на полігоні у Рівному.
На фронті Анатолій разом з побратимами створював тил, умови для перебування українських військ – будував укріплення (малі та великі вогневі споруди), рив окопи, бліндажі. При потребі батальйон залучали до відновлення шкіл, садочків у зоні ООС. Бувало, його підрозділи потрапляли під обстріл, ворожа артилерія нещадно нищила щойно споруджені укріплення.

Проте Анатолій ні на мить не шкодує, що його призвали на службу. «Не ховався ніколи ні за кого. Видно, так треба було, щоб ми пішли, й так треба було, щоб ми повернулися», – каже.
У військовослужбовця залишились гарні спогади про командирів. «Нами керували фахові, досвідчені офіцери, тому вдалося уникнути багатьох втрат. Дехто з них пройшов Афганістан, служив у військах НАТО», – розповідає.
Найкращими словами чоловік відгукується про бойових побратимів, з якими служив, зокрема про Миколу Зберащенка (Бродецьке), Олександра Бойка (Будище), Романа Діденка (Ватутіне).

До війни Анатолій працював на фермерському господарстві у Розсохуватці. Нині живе з дружиною Людмилою у Єлизаветці, селі, що належить до Мокрокалигірської громади. Працює в Мокрій Калигірці у котельні, яка обігріває лікарню й садочок «Ромашка».
Нагороджений відзнаками військової частини, району, громади, військкомату.
Тим, хто нині на фронті, бажає міцного здоров’я та ангела-охоронця, який би оберігав. А ще – аби всіх дочекалися рідні. «Тільки найкращого їм бажаю. Дякувати їм за патріотизм, за те, що не злякались, не сховались за сімейні проблеми, обставини, а стали на захист рідної землі», – каже.
6 грудня ми відзначаємо День збройних сил України. Віка та здоров’я нашим воїнам, перемоги та якнайшвидшого закінчення війни!

Тетяна ІВАШКЕВИЧ

Читайте також: Атовець із Тальнівщини називає війну важкою та жорстокою роботою