Чи все так добре в Калинополі?
Нещодавно на просторах Інтернету з’явилась фотокопія статті про злагоджену та продуктивну роботу калинопільських депутатів «У Калинополі беруть діловитістю, а в Шполі – сваряться» («Шполянські вісті»). Автор публікації Анатолій Вікторук розповів неймовірну історію: з’ясувалось, що його запросив на одну із сесій селищний голова Калинополя Володимир Коваленко, сесія пройшла надзвичайно продуктивно і злагоджено, розглянули понад 50 питань, і всі на благо Калинополя. Натомість у Шполі на сесіях переважно сваряться: виникають постійні конфлікти між владою і ветеранами. Так зобразив ситуацію запрошений журналіст.
Чи так у Калинополі все справді конструктивно, ми поцікавились у представників місцевого самоврядування, що часто відвідують калинопільські сесії. Ось що нам розповіли:
«Та де там?! По-перше, смішно, що вони (селищна рада) самі запросили журналіста. Зазвичай, як до них на сесію з’являється преса, чи навіть місцеві жителі, голова виносить на голосування питання про їх допуск. Опозиційну пресу принципово іменує жовтою. І страшенно сердиться. Така провінційна демократія. На комісії пресі з’являтися взагалі зась, тільки з дозволу попередньо погодженому. (Відголоски імперії). По-друге, всі знають, що голова не підтримує інакодумство, депутатів давно присадив, майже не сперечаються, хіба що найсміливіші, і то рідко, бо без толку. Все рівно буде, як партія скаже: партія «Черкащан», які тримають в Калинополі всевладну більшість на чолі з великим босом депутатом облради Олександром Коваленком. По-третє, звісно на сесіях сваряться, але не так між собою, як частіше з представниками запрошених установ чи відомств, які відстоюють інтереси своїх колективів. Часто сесії через скандали перериваються або відкладаються з причин втрати кворуму: адже не всі депутати досиджують до кінця затягнутих довжелезних засідань. І по-четверте, через агресивну поведінку та непрозорість влади люди на сесії практично не ходять, оскільки розуміють, що конструктивний діалог вибудувати буде важко, а багато хто обирає мовчання через боязнь втратити хоч якусь роботу».
Звісно, погано, коли через постійні сварки й суперечки зриваються сесії, але ще гірше, коли над владою нема постійного громадського контролю. Влада тоді відчуває вседозволеність і безкарність. Пам’ятаймо: яку побудуємо країну – в такій будемо жити!
Олександр ГРИГОРУК