Бійка в Катеринополі. Серія друга: зламаний ніс і струс мозку

Роман Бойко, 20 років, мешканець села Розсохуватка, розповідає, що в ніч з 24 на 25 липня в кафе “Колиба” (Катеринопіль) його побили два односельці Роман Савранський та Сергій Григоренко. Били так, що в двох місцях зламали носа. Роман отримав струс мозку й безліч синців.

Роман Бойко:

“Ми спершу сиділи в одній компанії в селі, зустрілися десь годин у 9-10 вечора, потім біля першої ночі зібралися й поїхали в “Колибу”, пили мало. Через якийсь час Сергій Григоренко (йому десь приблизно 24) не понятно за що почав до мене приставати: то я вилки не там поклав, то я ще щось не так роблю. Врешті, він мене вдарив так , що кров пішла носом. Розв’язалася суперечка. Вийшли за “Колибу” в ліс. Тоді мене вже вдвох били ─ Григоренко й 28- річний Роман Савранський ─ і руками, й ногами. Потім помню якісь уривки, ліс. Знайшли мене поліцейські біля 6-ї ранку на тальнівській дорозі навпроти церкви (десь кілометрів чотири від “Колиби”) й завезли в Катеринопільську районну больницю. Поліцейські сказали, що я в сорочці родився, так як лежав у такому місці, що мене могли не помітити і переїхати.

Відкрито кримінальне провадження. Тепер маю струс мозку, перелом носа в двох місцях, і все тіло болить. На лікування вже пішло більше 3-х тисяч. А Роман із Сергієм хоч би що, навіть не цікавляться, що зі мною. Батьки їздили до них брати свідчення. Кажуть, толку не зведуть, в усьому плутаються. Окрім цих двох, там у компанії ще були Анька Григоренко, Вадим Безрук, Ігор Пічкур і ще кілька осіб. Всі все бачили, але ніхто не заступився”.

Наразі (4 серпня) Романа перевели в Черкаську обласну лікарню, оскільки катеринопільські лікарі помітили значні ускладнення.

Роману Савранському та Сергію Григоренко ми дали можливість викласти свою версію подій. Савранському написали листа в мережу “ВКонтакті”, прочитав, але не відповів. Григоренку не змогли написати, бо він отримує повідомлення тільки від друзів, тому зв’язались із його рідною сестрою Анною, яка, до речі, теж була свідком згадуваних подій. Вона скинула нам номер телефону, вказавши при цьому, що передасть слухавку брату. Коли ми зателефонували й відрекомендувались, Аня скинула дзвінок, набрали ще раз. Виклик ішов, але відповіді не було. Якщо в хлопців виникне бажання викласти своє бачення, чекаємо на їхні коментарі.

Тетяна ІВАШКЕВИЧ