”Я знімала одяг і дражнила хлопця з камерою – це набагато веселіше, ніж цілий день стукати на машинці”

-Містер Віллі, я б попросила вас не лаятися. Я вірю в Господа.

– Як, думаєш, Бетті, що Бог думає про твоє заняття?

-Він дає кожному талант і хоче, щоб він розкрив його. Мені він дав талант позувати для фото. Вважаю, це радує людей. Тому це не може бути погано. Так? Як ви вважаєте, містер Віллі?

– Яка різниця, що думаю я.

– Я міркую: якщо Господу не подобається те, що я роблю, він дасть мені знак. А тепер звільніть мені руки і заберіть цей кляп.

Така розмова точилася в грудні 1953-го в Нью-Йорку між вродливою дівчиною у панчохах, корсеті і черевиках на шнурівці та одним із любителів її знімків у такому одязі. Фото дівчат із зів’язаними руками і ногами, які начебто лупцюють одна одну батогами, робилися і продавалися підпільно. Їх купували фетишисти, щоб стимулювати свою сексуальну фантазію. Тоді це вважалося збоченням.

Для звичайних людей Бетті Пейдж була дівчиною, чиї фотокартки у купальниках і милій білизні в горох прикрашали кабіни чи не кожного дальнобійника Америки. Її величали королевою Pin-Up ( від анг. приклеювати, бути пришпиленим до стіни). Постери і листівки із нею продавалися в кожному кіоску. Вона з’являлася на обкладинках журналів частіше, ніж зірка того ж часу Мерилін Монро.

Усе почалося два роки тому. Секретарка Бетті йшла пляжем, як раптом її погукав чорношкірий хлопець:

-Ей, красуне, ти не фотомодель часом? Не бійся, я поліцейський, ось мій значок. У вихідні я захоплююся фото. Якщо погодишся позувати, я зроблю знімки безкоштовно, – юнак підійшов ближче.

-Ну… Не знаю, – закусила Бетті губу. – Зрештою, чому б і ні?

На перших же фото сесіях Джері Тібс підказав дівчині, що в бюстгальтер можна підкласти серветки, щоб груди здавалися більшими і підстриг їй чубчика. Відтепер її стилем стануть: чорне, як вороняче крило, волосся, чубчик «трикутничком», яскраво-червоні губи, панчохи в сіточку. (При 166 см зросту Бетті важила 58 кг, мала об’єми 91-59-91).

Пізніше всі фотографи, які зніматимуть Бетті, відзначать:

-Їй ніколи не доводилося пояснювати, що треба робити. Вона точно знала, як треба поводитися перед камерою. Начебто це було у неї в крові. Вона відучувала задоволення, демонструючи себе. І ще були безтурботність, дружелюбність і добродушність. І невинність, яку було дуже важливо показати.

У 1955 році журнал Playboy опублікував знімок оголеної Бетті, яка наряджає ялинку і грайливо підморгує в камеру. Це була вершина кар’єри Пейдж. Її називають мрією кожного американського джентльмена віком від 15 до 99 років.

Одночасно вона знімається у студії Ірвіна и Поли Клоу. Все частіше їй доводиться озброюватися нагайкою.

-Мене не мучили докори сумління, – говорила Пейдж, коли її запитували в інтерв’ю на схилі літ, чи розуміла вона, для кого призначена її діяльність . – Я не вкладала в ці фотографії ніякого сексуального підтексту. Мотузка була просто мотузкою, кляп – просто кляпом, а туфлі і чорний корсет – просто костюмом. Пола сказала, це особливі замовлення для особливих клієнтів. Їм подобалося бачити пов’язаних дівчат, високі підбори, батіг. Що ж, людина має право на маленькі примхи. Я думала так тоді і зараз так вважаю.

Шість років вона пропрацювала в індустрії садо-мазо. І хоча знімалася тільки з дівчатами і майже завжди одягнена, в ті часи це вважалося злочином.

А коли в 1957 році необережно під час сексуальних експериментів з мотузками задушився один юнак, квартира якого була завалена фотографіями Бетті Пейдж, причиною смерті назвали «ті самі непристойні фотографії».

Брата і сестру Кроу звинуватили у розповсюдженні порнографії. Їм наказали знищити всі знімки. Ірвін виносив з будинку матеріали, а Пола кидала їх у багаття. Все ж кілька десятків негативів вона зберегла. Їй ми завдячуємо тому, що можемо побачити Бетті Пейдж у розквіті краси.

Хоч її правоохоронці не чіпали дівчину, все ж її глибоко вразили зізнання батька загиблого юнака. Через кілька місяців 35-річна Бетті безслідно зникла. Подейкували, що її викрав маніяк, взяв за дружину арабський шейх. Зрештою про неї забули на кілька десятиліть і згадали тільки у 80-х, коли стали говорити про те, що саме вона – частина американської історії і предтеча сексуальної революції. Її знайшли.

З’ясувалося, що вона покинула професію моделі, бо їй був знак від Господа:

-У тумані я побачила хрест, який світився і пішла до нього.

Це була неонова підсвітка баптиської церкви. Вона зайшла туди, покаялася і стала працювати у церковній общині. Пізніше були невдалі шлюби, нервовий зрив і лікування у психушці.

-Я чула голоси і не розуміла, що роблю, – розказувала вона згодом. Із діагнозом «шизофренія» Пейдж лікувалася кілька років.

Коли її знайшли, Бетті зізналася:

-Я ніколи не вважала себе якоюсь особливою. Я просто робила те, що мені подобалося і не соромилася того, що знімаюся гола. Я знімала одяг і дражнила хлопця з камерою – це набагато веселіше, ніж цілий день стукати на машинці.

Є уроки на яких вчать роздягатися, як Бетті Пейдж

«Пінап – це не тільки дівчата з однойменних плакатів, а й внутрішній стан. Це блиск в очах, емоції, тіло. Модель – це ні в якому разі не шаблонні 180 см зросту і 90-60-90 , тому нею може стати будь-яка жінка, якщо вона цього захоче. Pin – up – це ляльковіть, сексуальність, краса , м’якість. Жінка, яка виглядає так завжди – неважливо, чи працює вона, чи пере, чи на прогулянці. Завжди красива, свіжа, яскрава, емоційна .

Урок розпочнеться з демонстрації уривків з фільмів про знаменитість.Так само вам покажуть деякі відео, де Бетті Пейдж виконує бурлеск .

Після цього буде справжній урок бурлеску, де учениці навчаться знімати з себе одну деталь одягу в дусі Бетті Пейдж.

Потім усім ученицям допоможуть перевтілитися в цей образ, завершить урок фото- сесія»