Дружина Рокфеллера носила залатані сукні

Перший доларовий мільярдер світу Джон Рокфеллер роздивлявся себе в люстерко. Шкіра обличчя нагадувала старий пергамент, який туго обтягнув череп, губи стяглися в тоненьку ниточку, волосся на голові випало, вій не було. Замість брів стирчали малопомітні кущики волосся.

-Лікарю, я бачу в дзеркалі стару людину, але мені ж лише 53! Я сутулий, ледве тягаю ноги, мене мучать безсоння, розлади травлення. Знайомі кажуть, що я – розвалина, а мене ж завжди було міцне здоров’я !

-Це все результат вашого попереднього життя. Страхів і хвилювань, безсонних ночей, безперервної роботи, недостача руху і відпочинку. Вам треба вибирати: накопичувати і далі гроші , а разом з ним тривоги, або – життя. В нинішньому темпі ви довго не протягнете.

Рокфеллер загнав себе.

Із семирічного віку він збув звихнутий на грошах. То вирощував індичат і продавав, то копав за гроші картоплю знайому фермерові.

-Я відкладав маленькі суми в копілку ,– згадував він у мемуарах. – І невдовзі зрозумів, що ці гроші я міг би заробляти байдикуючи, якби поклав у банк 50 доларів. Це навело мене на думку зробити гроші своїми рабами, а не навпаки.

Він поставив собі мету – розбагатіти. Навіть в юності не цікавиться танцями, кіно,театром, не палить і не п’є, навіть кави. Його ніщо не радує, не спокушає. В 16 років Джон йде працювати бухгалтером. Робочий день починає о 6.30 ранку, закінчує не раніше 10-ї вечора. Засиджується на роботі і на вихідних.

– Джон в ті роки проявив розсудливість в усьому, за винятком одного – він був явно схиблений на грошах, –згадував його друг юності Марк Ханна.

Коли молодий клерк вперше отримав крупну банкноту –4 тисячі доларів – він цілий день не міг працювати.

-Я що п’ять хвилин підіймався із-за конторки, відкривав сейф і любувався асигнацією.

Так він робитиме все життя: спокійний, розважливий, байдужий до всього чоловік, стрибатиме по офісу, жбурлятиме капелюха і обніматиме секретарок, як тільки йому вдасться оформити вдалу угоду. Але якщо Рокфеллер втрачав гроші, він ставав похмурішим від хмари. Якось він відправив вантаж зерна вартістю в 40 тис. доларів і не застрахував його, бо пожалів 150 доларів на страховку. Зерно перевозили через озеро Ері, на якому вночі розбушувалася гроза. Переляканий можливістю втрати всього вантажу, Рокфеллер не спав ніч. З настанням світанку він якнайшвидще кинувся оформляти страховку. Але він цього йому не полегшало: прийшла телеграма, в якій повідомлялося, що вантаж не постраждав від шторму. Джон настільки почувався розбитим через втрату 150 доларів, що зліг на кілька днів. Це при том,у що його фірма заробляла 500 тис. на рік.

У Рокфеллера ніколи не було часу і бажання на відпочинок. Одного разку його партнер Джорж Гарднер купив стареньку яхту за 2 тисячі.

-Джон, давай відпочинемо, покатаємося на яхті, ти хоч трохи розважишся, забудеш про роботу, –покликав компаньйона.

Той люто зиркнув на нього:

–Джорж Гарнер – ти наймарнотратніший чоловік з усіх, кого я знаю. Ти наносиш шкоду своєму кредиту в банку і ставиш під загрозу мій кредит. Ти руйнуєш нашу справу. Ноги моєї не буде на твоїй яхті.

Похмурий чоловік без почуття гумору був ще неймовірно скупим. На початку 1870-х років Рокфеллер на заводі своєї компанії «Стандарт Ойл» оглядав машину, яка припаювала кришки до каністр з гасом. Майбутній мільярдер запитав підлеглого, скільки крапель припою витрачається на кожну кришку. Почувши, що 40, попросив посадити кілька кришок на 38 крапель. Каністри почали текти. А ті, які запаяли 39 краплями, виявилися нормальними. Це заощадило в перший же рік роботи 2.500 доларів, а із зростанням експорту гасу прибуток збільшився до сотень тисяч доларів.

У Рокфеллера було 5 дітей: 4 доньки, одна з яких померла немовлям і син. Щоб не розбалувати їх, Джон привчав їх до праці і скромності. Дівчатка доношували одна за одною старі сукні, мусив їх до 8 років носити і син – Джон-молодший.

Діти вели бухгалтерські книги, куди записували свої прибутки івитрати. За вбиту муху батько платив їм 2 центи,за те, що підстругали олівець –10, за десяток вирваних бур’янин – цент. Син отримував 15 центів на годину за те, що рубав дрова, а одна з доньок заробляла тим , що щовечора гасила в будинку світло.

За спізнення до сніданку малих Рокфеллерів штрафували на цент. У неділю їм не дозволяли читати нічого, крім Біблії.

Дружина мільярдера носила залатані сукні і ні в чому йому не поступалася. Коли чоловік захотів купити дітям велосипеди, вона заборонила:

-Маючи один, вони навчаться ділитися один з одним.

Володіючи мільйонами, Рокфеллер завжди був у напрузі, боявся, що втратить своє багатство:

–Вночі я ні разу не поклав спокійно голову на подушку , на нагадавши собі, що мій успіх не можу бути вічним.

І от в 53 роки його організм дав збій. Оточуючі жахалися страшного, як смерть, мільярдера. І Рокфеллер вирішує відійти від справ, залишивши вести їх компаньйонам.

Ставить собі інше завдання : дожити до 100 років.

Для цього уникає хвилювання, займається гольфом, садівництвом, співає, відвідує сусідів, навчається їздити на гоночному велосипеді, наймає лікаря, який невідступно стежить за його станом здоров’я і підіймає настрій . Дружина його померла, і тепер він став упадати за жінками. Під час автомобільних прогулянок його супроводжували дві красуні, їх коліна прикривав плед, з-під якого Рокфеллер не виймав рук.

Накупив перук за 500 доларів, щоб прикривати лисий череп, став одягатися яскраво.

Він починає роздавати свої мільйони. Вихований баптистами, Рокфеллер з дитинства давав церкві десятину. У 1905 році вона становила 100 млн. доларів. Крім цього він активно займається благодійністю. До кінця життя він роздає близько півмільярда доларів.

Коли його монополія «Стандарт ойл» програла справу в суді і мусила заплатити кілька мільйонів штрафу за порушення законів, один з адвокатів зателефонував Рокфеллеру, щоб повідомити неприємну новину. Він пам’ятав, як той колись зліг від втрати 150 доларів.

-Сподіваюся, сер, ви не дозволите собі розстроюватися. І це рішення суду не вплине на ваш сон.

Старий Джон Рокфеллер випалив:

–Не турбуйтеся, містер Джонсон, я збираюся прекрасно спати цієї ночі. Раджу і вам не хвилюватися. Добраніч.

Рокфеллер помер від сердечного нападу майже у 98 років. Він пережив 43 своїх лікаря.

Наталія ПАВЛЕНКО