Свої правила гри: покупцям забороняють користуватися своїми правами

Чи не щодня у магазинах грубо порушують права людей. Частіше за все покупець мовчки виконує незаконні вимоги охоронника чи продавця. Йому можуть заборонити фотографувати товар або ж заносити на територію з продуктами власні речі.

Лисянину Максиму Онойченку нещодавно довелося викликати поліцію. Його не пускали в приміщення магазину, бо не захотів залишити свій рюкзак у камері схову.

-Я неодноразово стикався з подібними виявами дурості з боку охоронців, – пояснює чоловік. – Якось зайшов в один з наших місцевих магазинів. У рюкзаку ніс свій ноутбук, який, до слова, коштує чималих грошей. Зрозуміло, що я не наважився залишати його у шафці. Та охоронця це обурило. Я пояснив йому, чому так роблю та це не подіяло. Сказав, або виконати правило магазину, або він не впустить. Нагадав йому, що це незаконно. Реакція очікувана: тицьнув на табличку, мовляв, ось написана заборона. Не став далі дискутувати і, оминувши чоловіка, намагався все ж пройти до рядів. Та мені це не вдалося, бо цей охоронець перегородив шлях. Не знаю, чи то він десь начитався невірної інформації чи керівництво видала таке розпорядження, але це дуже обурило. Викликав поліцію.

Правоохоронці приїхали швидко. Лише після їхнього втручання Максиму нарешті вдалося потрапити до зали.

-Я вже не хотів щось купувати. Відбили бажання навіть у майбутньому ходити туди, – розводить руками Онойченко. – Це дикість, коли нав’язують такі обмеження. Якби я був впевнений, що мій комп’ютер ніхто не поцупить, поки скуплятимусь, то вже залишив би без проблем. Але ж знаю, що ніхто не відповідатиме за його збереження.

Фотографування товару часом доводить персонал магазинів до істерики. Якщо клієнт захоче зафільмувати певний товар на полиці, має бути готовим до негативної реакції. Тальнівчанка Інна Карман, навчена гірким досвідом, завжди просить дозволу, якщо планує відзняти щось на фото.

-Маю звичку фотографувати товар, аби обрати потрібне мені і потім повернутися – розповідає дівчина – Зазвичай мені не заважають це робити. Хоча траплялося, що наказували припинити зйомку. Зараз я просто попереджаю про це працівників, аби не мати зайвого клопоту. Колись в мене телефон ледь з рук не вирвали. Зробила фото кількох пар взуття. Хотіла вдома вже визначитися, яке саме купити. Це помітила продавчиня й кинулась до мене. Вимагала видалити те, що я нафотографувала. Навіть не пояснила нормально, чому я маю це зробити. Каже, це приватна територія. Я почала з’ясовувати, чому вона так себе поводить. Хотіла написати скаргу в книзі відгуків, але мені її не дали.

Журналіст вирішив провести власний експеримент. У Звенигородці перевірив кілька магазинів та місцевий базар.

Першим інспектую супермаркет відомої мережі. Заходжу з великим рюкзаком. Охоронець не звертає на мене уваги навіть коли навмисно кілька разів проходжу поруч. А от фотографування полиці з молочними продуктами змушує його підійти. Цікавиться, навіщо я це роблю. Моє пояснення, що відправляю знімки дружині, аби та обрала необхідний товар його задовольняє. В іншій торговій точці фільмування полиць викликає обурення продавчині. Просить припинити зйомку. Чому маю виконати її прохання каже, власники забороняють покупцям фотографування продукції. На місцевому ринку роблю ті ж самі дії біля ятки з одягом. Продавець відганяє. За кілька хвилин суперечки зізнаюсь в експерименті.

-Я торгую не лише на базарі. Маю невеличкий магазин зі вживаним одягом, – пояснює запевняє звенигородчанин Іван. Свого прізвища називати не хоче. – Колеги розповідали, що приходять відвідувачі, фотографують, а потім знімки з’являються на сайтах з оголошеннями. Нібито вони є продавцями і пропонують придбати потім ці речі. Тобто, так роблять шахраї. От я й не дозволяю незнайомцям робити фото. Якщо людина спочатку попросить і пояснить, для чого їй це, то хай собі фотографує.

Через переповнені полиці в магазинах часом можна ненароком зачепити й пошкодити товар. Лариса Мельник із Ватутіного рік тому через це виклала з кишені понад півтисячі гривень.

-Готувалась до дня народження й обирала хороший алкоголь, – згадує Мельник. – Примітила пляшку, яка коштувала близько трьохсот гривень. Коли її витягувала, зачепила таку ж. Не втримала і та розбилась об підлогу. Мусила розрахуватися за обидві. Вже пізніше мені пояснили, що продавці не мали права брати з мене гроші за зіпсовану пляшку. Я її зачепила, бо вона стояла щільно з іншими.

Часом відвідувач з покупця може перетворитися на заручника. Через підозру в крадіжці охорона понад півгодини протримала Мар’яну Слободяник з Лисянки у полоні. Вимагали віддати нібито вкрадені парфуми.

-Це трапилось минулого літа, – розповідає дівчина. – Мала вихідний саме і ходила магазинами, купуючи різні дрібниці. Зайшовши у черговий, направилась до відділу з косметикою й парфумами. Пробула там хвилин 15-20, але так нічого й не вибрала. Після цього направилась до виходу. Один з охоронців наздогнав і без церемоній почав вимагати відкрити сумку. Сказав, що камера зафіксувала, як я туди поклала флакон. Попросила показати відео. Мені відмовили й наполягали, аби дала їм сумку. Запропонувала викликати поліцію, якій би я й показала вміст. Працівники магазину не захотіли. Ще хвилин 10 після цього мене тримали. Коли дістала телефон, аби записати відео, почали закривати камеру руками. Але, зрештою, таки відпустили.

У конфліктних ситуаціях закон переважно на боці споживача, запевняє юристка Ірина Гах. Хоча бувають і винятки.

-Фото- та відеофіксація передбачена Конституцією України. Ніхто не може підійти й заборонити це робити, – коментує фахівець. – Єдине, працівник магазину може попросити не фотографувати конкретно його. Також охорона не може змусити залишити речі у камері схову. В інакшому випадку адміністрація нестиме відповідальність за зберігання. Хоча завжди пишуть зворотне. Однак, у випадку зникнення вашої власності, тяжко буде довести, що саме було в залишеній сумці. Просити показати речі можуть лише працівники спеціалізованих охоронних фірм. Можуть викликати поліцію та затримати людину до їхнього приїзду. Працівники магазинів, які не є ліцензованими охоронниками, можуть тільки викликати правоохоронців.

За випадково пошкоджений чи й знищений товар має платити власник магазину. Закон каже, що право власності на продукцію починається з моменту передачі його покупцю. В інших випадках, магазин лише через суд може стягнути з клієнта відшкодування. Вимагати оплатити на місці розбиту, наприклад, пляшку алкоголю є протиправним.

За останні 3 роки скаржників до офіційних органів контролю поменшало. Це пов’язано з урізанням повноважень фахівців. Водночас, люди не надто вірять у покарання недобросовісних продавців після скарги. Більшість просто намагаються не розвивати конфлікт.

Анатолій БУЗИНА