Можливість, яку в Катеринополі проспали…

Що є запорукою гарного менеджменту? Найперше − уміння вчасно реагувати на відкриті перспективи. Катеринополю нещодавно неабияк пощастило. Робоча група Черкаської ОДА, зваживши на економічні показники регіону, внесла пропозицію приєднати до майбутньої Катеринопільської громади вже існуючу Єрківську, невеличку за територією, але багату власними надходженнями, оскільки в ній зосереджена майже вся промисловість району.

Звісно, така пропозиція викликала спротив єрківчан. У Єрківській ОТГ, що з 2015 року благополучно розвивалась без Катеринополя, з моменту проголошення даного перспективного плану майже щодня проводились сходки та збори. На захист громади повстало і керівництво, і прості люди. Їздили в Черкаси, писали звернення, збирались пікетувати дороги. І от, коли, здавалося б, надія вже зникла, єрківчанам допоміг Катеринопіль, а точніше Катеринопільська райдержадміністрація.

12 грудня, спозаранку, в Катеринопільській РДА відбулась нарада. У її роботі взяли участь перший заступник голови райдержадміністрації Володимир Коваленко, голова районної ради Віталій Верета, заступник голови райдержадміністрації Ольга Шарига, керівники структурних підрозділів, представник народного депутата, сільські голови тих населених пунктів, які не увійшли в об’єднані територіальні громади. Про це пишуть на офіційному сайті РДА. Громадськість чомусь на це історичне засідання не запросили (або ж, якщо й запрошували, то так, що про нього майже ніхто не знав). А дарма, адже тут вирішувалась доля: бути Катеринополю з Єрками чи без них, а практично – доля значної частини району.

І ось результат: «пропозицією переважної більшості присутніх» стала ініціатива створення Катеринопільської об’єднаної громади, в яку повинні увійти такі населені пункти: смт. Катеринопіль, с. Бродецьке, с. Вербівець, с. Вікнено, с. Гуляйполе, с. Кайтанівка, с. Грушківка, с. Гончариха, с. Ромейкове, селище Новоукраїнка, с. Луківка, с. Кобилянка, с. Новоселиця, с. Пальчик, с. Розсохуватка, с. Шостакове, с. Ямпіль, с. Лисича Балка, с. Петраківка, с. Потоки, с. Стійкове. Прохання утворити Катеринопільську ОТГ відправили до Черкаської обласної державної адміністрації та до Міністерства розвитку громад. До згадуваного переліку не потрапили, як бачимо, Киселівка і Ступичне, які, скоріше за все, приєднаються до Мокрокалигірської громади.

Цікаво, чому в Катеринопільській РДА лише під кінець року взялись за створення третьої ОТГ? Чому не підтримали цей процес хоча б влітку, коли група депутатів Катеринопільської селищної ради його ініціювала? Чому весь цей час більшість сільських голів чинили спротив об’єднанню в ОТГ, а 12 грудня раптово передумали? Раніше багато з них нам пояснювали, що принципово не хочуть до Катеринополя, тому чекатимуть примусового об’єднання, а взагалі вони сподівалися, що децентралізацію скасують. Що змінилось 12 грудня?

«Чим ви керувались, голосуючи за відповідне рішення? − запитали ми у одного із сільських голів, що брав участь у районній нараді». «Це всім піде на користь. Найперше – зніме соціальну напругу», − відповів той. Альтруїзм державного рівня. Катеринопільська ОТГ фактично відмовляється від багатих Єрок і забирає під своє крило усі навколишні села. «Чи зможе вона самотужки утримати хоча б районну лікарню?» – питання відкрите. Адже державне фінансування усіх потреб закладу не покриває, а сусідні ОТГ (Єрківська та Мокрокалигірська) можуть у будь-який час перейти на обслуговування в іншу медустанову або ж запропонувати невеличкі субвенції пропорційно від кількості жителів.

Цього ж дня, 12 грудня, (ймовірно після голосування в райдержадміністрації) єрківчан повідомили, що їхню громаду залишають у спокої. Голова Єрківської ОТГ Леонід Польовий, пославшись на інформацію, отриману від директора Департаменту регіонального розвитку Черкаської ОДА Романа Карманніка, написав у «Фейсбук»: «Прийнято рішення, яке передано до Мінрегіону, що створять на Катеринопільщині три ОТГ: Єрківську (в її попередніх межах – Єрки, Радчиха, Залізнячка), Мокрокалигірську та Катеринопільську. Дорогі жителі селища Єрок, сіл Радчиха й Залізнячка! Це наша з вами перемога!»

Якимсь чудодійним чином усі претензії щодо надмірного багатства Єрківської ОТГ, які висувались раніше, зняли. Навіть відпала потреба приєднувати до неї Вікнине, Стебне, Вербовець і Кайтанівку, аби збільшити територію громади відповідно до методичних рекомендацій. (Згідно з нормативами територія об’єднаної громади має бути 200 км2 і більше. Площа Єрківської ОТГ – 53 км2 )

Єрківчани вчергове довели, що вони – громада, не лише за документами, а й за духом. Тим часом Катеринопіль пливе за течією. Усе, що йому пропонують, з усім згодний: приєднаються 5 сіл – добре, 18 чи 20 – хай так, приєднають Єрки – нехай, без Єрок – теж можна. Жодної стратегії та чіткого плану. Зручний для всіх, окрім себе самого.

За підрахунками Катеринопільської РДА, проведеними за 6 місяців 2019 року, власні надходження Єрківської громади становлять 70 % і 30 % − субвенції, трансфери, дотації. Власні надходження Мокрокалигірської ОТГ − 55 %, а Катеринопільської − 29%. Чи є сенс створювати на 71 % дотаційну громаду – питання риторичне. В деталях це виглядає так:

1) «Дохідна частина бюджету Єрківської громади склала 26 518,2 тис. грн., з яких, власних надходжень (податків, зборів, платежів) − 18 554,3 тис. грн.( 70 % ), субвенції, дотації, трансферти з Державного бюджету склали 7 963,9 тис. грн. (30 %). В порівнянні з аналогічним періодом 2018 року власні надходження громади зросли в 1,4 рази».

2) «Дохідна частина бюджету Мокрокалигірської громади склала 19 337,2 тис. грн., з яких, власних надходжень (податків, зборів, платежів) − 10 710,7 тис. грн. (55 %), субвенції, дотації, трансферти з Державного бюджету склали 8 626,5 тис. грн. (45 %). В порівнянні з аналогічним періодом минулого року власні надходження громади зросли в 1,4 рази».

3) «Дохідна частина бюджету умовної Катеринопільської громади склала 107 647,3 тис. грн., з яких, власних надходжень (податків, зборів, платежів) − 31 303,7 тис. грн. (29% ), субвенції, дотації, трансферти з Державного бюджету склали 76 343,5 тис. грн. (71 %). В порівнянні з аналогічним періодом минулого року власні надходження громади зросли в 1,4 рази».

Зауважимо, бюджет Катеринопільської ОТГ визначали в розрахунку, що приєднають 18 сільських рад.

І тільки велика спеціалістка із утворення ОТГ Валентина Любомська, голова Тальнівської райради, мовчить про перспективи розвитку Тальнівського району. Читачі запитують нас: «Чому ж очільниця району не напрацьовує модель розвитку майбутньої Тальнівської громади?»

Олександр ГРИГОРУК

21.12.2019 17:17
Переглядів: 2986
Коментарiв нема

Залишити відповідь

Щоб залишити коментар або відгук під цією публікацією, увійдіть або зареєструйтеся.