^
Політика Суспільство Культура Цікаво Творчість Історія Економіка Гороскоп Спорт Кримінал Погода
29.11.2019 11:41
965 переглядів
0 коментарів
У дитсадочку на Тальнівщині малюків навчають англійської мови

Дошкільний підрозділ Кривоколінського НВК, що на Тальнівщині, відвідують 25 діток віком від 2-х до 6-ти років. Садочок, бо саме так звикли називати його малюки, працює з 8-ї ранку і до 17-ї години вечора, окрім п’ятниці, коли робочий день завершується на годину раніше. Вихователі на годинник не поглядають, адже кожен день для них поруч з вихованцями – за радість, адже і Олена Вербіна, і Олександра Пипченко обрали таку професію за покликом серця. Як і помічник вихователя Діна Остропольська, яку діти обожнюють. Люблять вони і муз керівника Валентину Харламову, зараз готуються до зимових та новорічних свят. Колектив сформувався недавно, але працюють злагоджено, розуміють і допомагають один одному.

- Спочатку працювала в Білашківській школі психологом на декретному місці, - розповідає Олександра Пипченко, – і коли місця не знайшлося для мене у школі, то запропонували йти в садочок. А оскільки я не уявляю свого життя без діток, пропрацювала рік у садочку у молодшій групі. Додому поверталася із блиском у очах. Як запропонували працювати у садочку у Кривих Колінах, я зразу погодилася. 3-й місяць як вийшла, дітки чемні, слухняні. Коли у старших заняття, менші йдуть гратися, чи навпаки. Але ділимо на групки ми їх нечасто, бо менші тягнуться за старшими і кажуть: «Ми вже дорослі!».

-До цього я працювала у Піщанському НВК, - розповідає про себе Олена Вербіна. – Там часто заходила до садочка, оскільки і свою дитинку водила, та й з колегами співпрацювала. Прийшла працювати сюди, це, по-перше, цікаво, маса інформації, методика від шкільної відрізняється. Працюю з дітками молодшої групи. Усе було новим. Спочатку ми їх місяць вивчали, а вони нас. Але вже звикли. Як заходжу, на мене дивляться кількадесят допитливих оченят. Як їх не любити?

Коли потрапляєш до підрозділу, найперше, на що звертаєш увагу, - це рясно розмальовані стіни з казковими персонажами, квітами, деревами, а у спальні – ще й кульбабками, дзвониками, хмаринками-баранцями. А скільки тут зелені! До речі, у спальні є ліжечка-трансформери. Нижній ярус висувається і, фактично, одне ліжко одним рухом перетворюється на два. За столиками-багатокутниками малечі зручно їсти. Харчування триразове (сніданок, обід та підвечірок), за нього батьки вносять плату. Ручки теж є де помити, для цього облаштована окрема кімната. Група різновікова, а тому й умови створені, аби і найменшим, і вже старшим дітям було комфортно.

Заняття проходять у ігровій формі. Використовують тут і інноваційні технології: є проектор, комп’ютерна техніка. А скільки іграшок! Але справжньою родзинкою підрозділу стали заняття з англійської мови, які ось вже третій тиждень проводить завідувач з навчально-виховної роботи Кривоколінського НВК та вчитель англійської мови Наталія Довбнюк. Таку ідею запропонувала Лілія Мовчан, жителька Кривих колін. Тим паче, у шкільній програмі НУШ (нової української школи) англійська вивчається з першого класу. Відвідують ці заняття усі дітки без винятку.

-Довгий час я вагалася, - ділиться вчителька англійської, – тому що з маленькими дітками раніше не працювала, досвіду не мала, у мене були учні початкових класів та старші школярі. Скажу, що робота ця копітка, до кожного заняття треба йти й готуватися, є своя специфіка. Урок, наприклад, триває не більше 20-ти хвилин. За цей час і треба подати дітям матеріал. Це й слова-вітання англійською, і елементарні рухи – сісти, встати, запитати: «Як справи?». Зараз ми працюємо над темою «Привіт, друзі!». Проводимо фізкультхвилинки. Сьогодні, поки налаштовувала техніку для заняття, привіталася з дітками, а одна дівчинка підбігла до мене і каже: «Good morning!» (з англ. – добридень!). Зараз дітям подобається, як буде далі – час покаже. Знання черпаю з інтернету, різних груп з дошкільного виховання. Намагаюся використовувати і ті знання, які маю. На першому занятті я називала слова англійською і зараз же перекладала, пояснювала, застосовуючи жести. Якось одна дитинка сказала: «А я знаю, як буде «добридень» і «до побачення»», а я кажу: «А коли лягатимеш спатки вдома, то батькам можеш сказати «на добраніч» англійською – good night», - розповідає, посміхаючись, жінка і додає: загалом, моє життєве кредо - «Жити – значить, безупинно рухатися вперед!», якого завжди притримуюся. Тому й використовую на уроках та на заняттях з малюками інновації.

Цікаво, що заняття з англійської неймовірні! Малеча, попри такий невеличкий період вивчення, вже розуміє свого вчителя, коли той до них звертається. Коли запитує, як справи, і вручає вихованцям по черзі яскравого м’ячика, вони без вагань беруть його до рук і відповідають. Так-так, англійською. Так само, як і гуртом гучно співають іноземною мовою пісеньки, розглядаючи цікавий відеосупровід на екрані. А як вправно виконують з Наталією Довбнюк фізкультхвилинку! Побажаємо їм успіхів. Нехай усе буде якнайкраще!

Ольга ОСІЯНЕНКО

Читайте також: Діти подарували Катеринополю ексклюзивну зупинку