Павло Куценко розповів про своїх 17 дітей

27 вересня у Катеринопільській районній бібліотеці проводили захід, приурочений до Дня усиновлення. У читальному залі зібрали місцеві дитячі будинки сімейного типу, прийомні сім’ї, опікунів. На меті було вшанувати людей, що поклали на себе особливу місію − виховання осиротілих і знедолених діток.

На Катеринопільщині наразі є три будинки сімейного типу: родина Павла та Алли Куценків (9 діток), Романа та Валентини Лазаренків (9 діток), Сергія та Любові Артеменків (10 діток, найменші за віком). Усі вони були присутні на заході. Розповідали про себе, свій побут, успіхи та невдачі. Співробітники будинку дитячої та юнацької творчості допомогли дітям зробити подарунки для батьків, опікунів – виготовити родинні обереги. Перед цим діти зафіксували на папері свої мрії та передали добрим чарівникам на виконання.

«Ось це квасоля. Що вона символізує? – запитувала одна з майстринь, допомагаючи дітям робити оберіг. – А ось лавровий лист! Не знаєте? Квасоля означає плодючість, а лавр – шану. Тому ми й розміщуємо їх на нашій підкові». Окрім квасолі, там ще були часник, кабакове насіння і навіть кукурудза.

Вітали прийомні родини представники районної влади, артисти місцевого будинку культури. Свій невеличкий концерт подарувала присутнім також родина Куценків з Мокрої Калигірки, яка особливу увагу приділяє розвитку талантів у дітей.

Павло Куценко, пастор церкви євангельських християн, розповів нашому виданню, як вони з дружиною прийшли до ідеї створення дитячого будинку сімейного типу:

-Я сам родом із Ватутіного. Ще в юні роки Бог покликав мене до служіння. Саме з цією метою я переїхав до Мокрої Калигірки у 2002 році після одруження. Ми проводили біблійні гуртки для дітей. Серед них була 9-річна дівчинка, про яку, було помітно, батьки недостатньо турбувалися. На той час її татко був у місцях позбавлення волі. Мама дозволила, щоб ми її забрали до себе. Це була перша дитина, яку ми прийняли. Неофіційно. Вона в нас так прожила 4 роки. Коли батько звільнився, хотів її забрати, але дівчинка не захотіла з ним бути. Тоді ми створили прийомну сім’ю, а в 2013-му перепрофілювалися на будинок сімейного типу. На даний момент у нас офіційно 9 дітей, а всього − 17, разом з тими, що вже навчаються та працюють. Одну дівчинку ми удочерили, троє наших біологічних, але, по суті, вони всі наші. Діти різні: одні більш слухняні, інші менш, часто бракує сил, тоді молимось і Бог нас укріпляє. Свою віру дітям не нав’язуємо, але розповідаємо, що є Бог, молимось разом, ходимо на недільні богослужіння. Хто хоче, бере участь у богослужінні, хто ні, може просто посидіти. Але дітки охоче співають та відвідують зібрання. Маємо тверезі фундаментальні погляди на життя, які намагаємось передати дітям. Розвиваємо традицію по можливості двічі в рік збиратися всією родиною на Різдво й на мій День народження у червні (від першої зустрічі якраз півроку проходить). Хто з дітей має бажання й можливість, приїжджають. Хоча ми розуміємо, що в кожного з них своя життєва дорога. Дехто не може приїхати, бо працює за кордоном.

Варто зауважити, що родині Куценків допомагає німецький фонд «Міст у життя», який збудував їм будинок та щороку відправляє діток на 2 тижні за кордон на відпочинок.

Нам вдалося також поспілкуватися з начальником служби у справах дітей Катеринопільської райдержадміністрації Тетяною Мовчан.

-Такі заходи необхідні, − каже посадовиця. − Адже присутні тут батьки роблять велику справу, а їм самим мало приділяється уваги. Щодня вони в своїх турботах. Діти не прості. Але в цих батьків є доброта в душі, багато терпіння,тож у них все вийде, я переконана. Інтернати на сьогодні себе віджили. Дитина може буде щаслива лише у сімейному оточенні, а не в притулку, де за день її можуть обійняти в кращому випадку раз. Тут же батьки постійно поруч. Відтак діти змінюються на очах, перероджуються, розкривають свої таланти, уміння. Любов, турбота й терпіння творять дива.

На останок діти здійснили батькам ще один подарунок – затанцювали танок із сердечками (перед входом до бібліотеки) та запустили в небо голубів на знак миру для дітей всього світу.

Тетяна ІВАШКЕВИЧ

Фото з інтернету.