Як у Звенигородці шкуру невбитого ведмедя ділили

Місяць вересень був досить копітким для звенигородських чиновників: всі гуртом кинулися ділити субвенцію з державного бюджету на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку міста. А це небагато-немало: аж 15 мільйонів 367 тисяч 709 гривень. Уявляєте? При озвученні цієї цифри у місцевого начальства жижки затрусилися.

Звідки такі гроші впали на злиденну Звенигородку? Не з неба, звісно. Як відомо, ще в липні нинішнього року Кабінет Міністрів України схвалив рішення про спрямування 1,4 мільярда гривень на підтримку малих міст та селищ за рахунок субвенції держбюджету. Кошти мали спрямувати на розв’язання найголовніших проблем у районних центрах та містах районного значення. Зокрема, на розбудову інфраструктури, освіту, медицину, дороги тощо, аби належним чином підготуватися до наступного етапу адміністративно-територіальної реформи, який має бути завершальним. Серед переліку таких міст значилася й Звенигородка, обсяг субвенції становив, як уже згадувалося, понад 15 мільйонів гривень.

Чи багато це для районного центру? І так, і ні. Проте донедавна звенигородським градоначальникам такі гроші й не снилися. За розподіл їх, не відкладаючи справи у довгий ящик, і взявся виконком міської ради.

Варто зауважити, що перші кілька мільйонів з зазначеної суми вже було надійшли на рахунок районного бюджету. Проте новообраний уряд заблокував ці кошти та повернув назад до держбюджету, вимагаючи конкретики в їх використанні та погодження об’єктів, на які спрямовуватимуться кошти, з місцевими органами влади. Можливо, рішення це й правильне, оскільки в містах , за браком коштів, накопичилося чимало проблем, які потрібно вирішити в першу чергу.

Скажімо, для Звенигородки це, передусім, якість питної води, яка напряму пов’язана з життєдіяльністю головної водної артерії району – річки Гнилий Тікич. Проблема ця існує більше двох десятків років і фахівці-медики можуть розповісти, як згубно діє вона на здоров’я містян, підтвердивши слова відомого біолога Луї Пастера, що людина випиває до 90 відсотків своїх болячок. Звенигородців це стосується особливо. Проте за комплексне її вирішення проблеми місцева влада не береться, обмежуючись напівзаходами. Тому не дивно, що й цього разу, отримавши чималу субвенцію з державного бюджету, ніхто й не заїкнувся про неякісну воду з міського водогону, яку аж ніяк не можна назвати питною.

«Чекайте, – заперечать в міськраді, – а як же бути з майже п’ятьма мільйонами гривень, що їх передбачено перерахувати комунальному підприємству «Водопостачання та водовідведення Звенигородської міської ради»?» Згоден: це підприємство не обійшли коштами. Але на що? Виділення мільйона гривень на капітальний ремонт покрівлі комплексу водоочисних споруд навряд чи вплине на якість води в місті. І навіть відремонтувавши водогін на вулиці Макаренка, на що заплановано виділити 1940000 гривень, не додасть високої якості воді в кранах звенигородців.

Взагалі, при виділенні коштів комунальним підприємствам міста виконавчий комітет не скупився. Ось і КП ВЖРЕУ було передбачено виділення 2151876 тисяч гривень на придбання техніки та капітальний ремонт покрівель багатоквартирних житлових будинків на проспекті Тараса Шевченка.

«Але ж у багатоквартирних будинках міста, – скаже читач, – створені якщо не ОСББ, то СУБи, які повинні використовувати на поточні чи аварійні ремонти свого житла власні кошти». Справді, в переліку житлово-комунальних послуг, затвердженому відповідним Законом України, передбачено, що, окрім всього іншого, послуга з управління будинком (йдеться й про СУБи) включає ремонт спільного майна багатоквартирного будинку. Думаю, ніхто не буде заперечувати того, що покрівля будинку є спільним майном. При цьому стверджується, що «під час надання послуги з управління управитель забезпечує виконання робіт з утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території, що входять до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території». Підрахувати, скільки платять управителю згідно затвердженого кошторису власники згаданих вище багатоповерхівок, не важко, взявши за основу 250-300 гривень з кожної квартири щомісячно. При цьому – за не надані послуги. З усіх передбачених послуг надається практично дві: прибирання прибудинкової території та вивезення сміття. В кошторисах на управління будинками, затверджених начальником Звенигородського ВЖРЕУ, котрий виступає управителем, про покрівлю зазначено побіжно: «прибирання та профогляд». Але хто і коли забезпечував те прибирання і профогляд? Зрозуміло, що без цього покрівля буде поступово руйнуватися і в кінцевому рахунку це призведе до необхідності проведення капітального ремонту, від чого управитель відмовиться, зазначивши, що цього не передбачено в кошторисі. І що робити тоді співвласникам будинків?

Понад 7 мільйонів гривень міськрадою передбачено виділити на ремонт асфальтового покриття в провулках Дружби, Волкова, Київському, Коцюбинського тощо, тротуарів та прибудинкових територій на цілий низці вулиць. От лише хто буде виконувати ті ремонти? Знову приватники, а не місцева дорожна служба, як це практикується у Звенигородці?

Вділили дещицю і медичним та культосвітнім установам. Школам, зокрема, передбачено виділити 0,15 мільйона гривень на придбання інтерактивних дошок.

Мізер? Звичайно. При цьому чомусь не згадали про одну з найстаріших шкіл міста – третю, територію якої ніяк не можуть огородити. Чому б, скажіть, не виділити на це кошти з субвенції державного бюджету?

Та цього, як і про багато інших животрепетних проблем, виконавчий комітет міськради навіть не згадав. Майже нічого не змінилося в пропозиціях міськвиконкому щодо переліку об’єктів, що мають фінансуватися за рахунок цієї субвенції, і в ході розширеного засідання комісії районної ради з питань планування, бюджету і фінансів за участю керівників районної та міської рад, райдержадміністрації, керівників та представників бюджетних галузей району, де розглядалося дане питання. На змінах чи доповненнях ніхто особливо не наполягав. Чи не тому, що до завершення фінансового року залишалося всього декілька місяців, а виконання більшості передбачених робіт може здійснитися лише за сприятливих погодних умов. Тим часом, обіцяних коштів ще не отримано. Тож навіщо сперечатися та нервувати, ділячи шкуру невбитого ведмедя?

Феофан БІЛЕЦЬКИЙ

06.10.2019 23:02
Переглядів: 2348
Коментарiв нема

Залишити відповідь

Щоб залишити коментар або відгук під цією публікацією, увійдіть або зареєструйтеся.