^
Політика Суспільство Культура Цікаво Творчість Історія Економіка Гороскоп Спорт Кримінал Погода
02.10.2019 17:18
817 переглядів
0 коментарів
Великі комбінатори і маленьке містечко: нумо, спробуй здогадатися…

Отже, в багатій на пригоди сумнозвісній історії з ремонтом тальнівських доріг засвітилася нова дійова особа. Не так нова, як зарубіжна.

Це фірма, що розташована на Віргінських островах – зовсім невеличкому володінні британської корони в Карибському морі, яке географічно входить до групи Навітряних островів Малого Антільського архіпелагу і було відкритим для європейців ще Христофором Колумбом.

Ми тут постійно чуємо нарікання, що утримувати дороги економічно страх як обтяжливо і собі на збитки. Однак, поза сумнівом, фірма по той бік Атлантики, раз вона виграла тендер, має солідні підстави непогано підлататися за тальнівський рахунок. Інакше не лізла б до нас через моря-океани.

Про Віргінські острови років двадцять тому в Тальному мало хто й чув, ну хіба що ерудити з географії. У них там населення всього двадцять тисяч осіб. І при цьому значиться чотириста тисяч всіляких компаній і товариства – в середньому по 20 на кожного мешканця, включаючи недавно народжених немовлят. Уявляєте – ще з повзунків не вилізло, інтенсивно пустушку смокче, а вже солідний директор двох десятків компаній!

Про ці острівки в Україні більше заговорили, коли дізналися, що саме туди вивіз українські гроші (кілька сотень мільйонів доларів!), прем’єр часів Кучми Павло Лазаренко. Втім, американська Феміда добралася і до Лазаренка, вліпила йому належний строк, який він відсидів від дзвінка до дзвінка. Проте долари в Україну так і не повернулися, а давній дніпровський кореш другого президента купив собі громадянство Панами. Мав за що.

Чим же приманюють дрібненькі острівці, де частенько трапляються тропічні торнадо, великий капітал? Виявляється, вони служать ідеальним місцем для всіляких офшорів і грошей сумнівного походження типу Лазаренківських. Сорок відсотків всіх офшорів світу знайшли притулок саме на Віргінських островах. Там для них райські умови. Ще б пак, інформацію про власників знає дуже обмежене коло осіб, а податки не сплачуються взагалі.

Та повернемося до тальнівського випадку. Як неважко здогадатися, сама заокеанська багата структура штопати тальнівські дороги не стане. Вона доручила цю чорну роботу своєму підрядникові, в даному разі Тальнівському райавтодору. Це йому випадає гризти асфальт, а зальотна фірма лише, підмалювавши вії та манікюрчик, стригтиме купони. Авжеж не собі на збитки.

Отож стає зрозумілим, з якої речі нашому автодору так і не дозволили провести приватизацію. Адже працювати якісно він, на повну відміну від обласного банкрота, уміє. Потрібні документи подані в Київ і там їх кілька місяців не розглядали по суті. Тепер ясно, чому – раз господарська одиниця не самостійна, то вона не має права брати участь у тендері. В таких умовах вигідний тендер виграє хтось дуже далекий від потреб та життя району. На Віргінських островах рахувати прибутки вміють. Підозрюємо, що й ділитися, з ким треба, також.

Ось так. Кабмін ніби новий, команда нова, а старий метод практикується далі на всю губу. Віддали замовлення дяді, а самі йдіть… самі знаєте куди.

В. САВЧЕНКО

"Поле Честі" № 40 від 3 жовтня 2019 року

Читайте також : Безмежна змова у зловісний день