На Лисянщині активісти, які боролися за землю ''АТОвців'', ділять її між собою

Земельний скандал, який вибухнув у селі Вотилівка Лисянського району на початку 2019 року висвітлювали майже всі провідні українські телеканали. Анонси новин починалися так: землю, зарезервовану за АТОвцями отримали найближчі родичі Вотилівського сільського голови, які пороху в окопах російсько – української війни на Донбасі й не нюхали! Після розслідування поліції, Лисянський районний суд прийняв рішення про те, що сільський голова дійсно порушив законодавство про корупцію, мав прямий конфлікт інтересів, коли проголосував щоб його найближчі родичі отримали 6 га землі, на полі яке було зарезервоване за АТОвцями, і оштрафував його на 1700 грн. В цей час у Вотилівці поспішно утворилася різношерста група, яка стала себе називати «ініціативна група по захисту інтересів жителів села від корупційних діянь сільського голови, секретаря, і бухгалтера сільської ради». На чолі з Валентиною Андрущенко антикорупціонери почали навіювати жителям села Вотилівка, що тільки вони, на відміну від збанкрутілої сільської ради, можуть стати тим рятівним кругом і врятувати потопаючих, тобто жителів села. Спочатку не витримують нерви у секретаря сільської ради, яка складає повноваження. Наступна кавалерійська атака мала відбутися на сільського голову Петра Вишнівецького, який на думку ініціаторів зрадив інтереси виборців. Але не встигли, тому що Вотилівська сільська рада дала згоду на входження у Виноградську ОТГ. Були призначені перші вибори, і орієнтири «ініціативної групи» змінилися. Вона висунула кандидатом на посаду голови Виноградської об’єднаної територіальної громади ту саму Андрущенко, яка в своїх передвиборчих виступах по селах розповідала, як вони викрили земельних корупціонерів у Вотилівці, але тепер нібито все буде інакше, і після її перемоги, всі в кого немає земельного паю, отримають його. Звичайно, що це був повний абсурд, але дехто на це купився, хоча «ініціативна група» вперто добивалася землі, але як виявилося згодом, не для пересічних жителів села Вотилівка, не для АТОвців, а виключно для себе!

Виноградським сільським головою було обрано Миколу Демерзу, а вотилівський сільський голова Петро Вишнівецький написав заяву, що відмовляється від посади в.о. старости. Апетит як відомо приходить під час їжі, ось і тут – почали із земельних скандалів, а потім захотілося й влади. Як стало відомо з достовірних джерел, згодом, потай від людей, відбулися домовленості між членами ініціативної групи і представниками жашківського кінного заводу, який, який, за словами Миколи Демерзи, незаконно використовує землі громади села Вотилівка. Зокрема, ці так звані захисники інтересів громади перешкоджали аграріям кінного заводу зібрати урожай з незаконно засіяного поля, зарезервованого до того ж за учасниками АТО. Вони безстрашно, для картинки, лягали під комбайни, щоб завадити змолотити пшеницю на полі. Селяни захоплювались принциповістю захисників та вірили в щирість їхніх намірів. Та раптом все затихло… Активісти кудись поділись, а господарі поспіхом зібрали та вивезли весь урожай, не заплативши громаді села ні копійки за оренду землі. Щоправда, обійшлися штрафом.

Та все виявляється не так просто. Активісти не задарма дозволили жашківським орендарям зібрати зерно. За свою мовчазну згоду, верхівка «ініціативної групи» має отримати по 2 га землі для 7 осіб (земельним ділянкам, за словами Миколи Демерзи, вже призначені кадастрові номери), а заяви на отримання знаходяться у Виноградській сільській раді!

Відповідно до чинного законодавства України, кожен громадянин України має право отримати до 2 га землі, для ведення особистого селянського господарства. Але де ж моральні принципи так званої “ініціативної групи”, коли на полі, яке зарезервоване за воїнами АТО, які захищали Україну в окопах Донбасу, вони без жодних докорів сумління мають отримати земельні ділянки, поряд із найближчими родичами екс – сільського голови, проти корупційних дій якого нібито й виступали. Ось так і лопнула мильна бульбашка, яку на початку року роздули «борці» за справедливість. Своя сорочка, як не крути, ближча до тіла.

Іван СМОЛІЙ