^
Політика Суспільство Культура Цікаво Творчість Історія Економіка Гороскоп Спорт Кримінал Погода
16.09.2019 7:50
1321 переглядів
0 коментарів
Як живуть Тальнівські рятувальники: привідкриємо завісу напередодні професійного свята

Через контрольно-пропускний пункт заходимо в «пожарку», як у народі називають 13-ту державну пожежно-рятувальну частину, що знаходиться трохи вище Пагорба Слави у Тальному. Наші гіди сьогодні – начальник Тальнівського районного сектору Управління ДСНС Олег Слизький та начальник на частини Сергій Абраменко. У коридорі на стінах – обласні грамоти, диплом Президента, полиця з кубками. Привертає увагу дошка пошани працівників з фотографіями кращих рятувальників року: Юрія Якубенка, Сергія Кокозея, Олега Стадника, Антона Лучика та Артема Гачкова.

13-та рятувальна частина знаходиться у складі Тальнівського районного сектору Управління ДСНС у Черкаській області. У його складі також наглядово-профілактичний блок з 2 інспекторами, які займаються профілактикою та наглядовою діяльністю.

-До 97 року ми були професійною пожежною частиною у складі Міністерства внутрішніх справ. І завдання наше було гасіння пожеж. Коли створилося Міністерство надзвичайних ситуацій, розширилися наші функції. Це і виїзди на ДТП, пригоди на воді, рятування котиків та собачок, - посміхається Олег Слизький і додає: -Не звикли ми до такого. Але сьогодення ставить нам такі задачі, ми їх виконуємо.

Штат підрозділу – 28 чоловік, включно з керівництвом. Сергій Абраменко – начальник частини. Заступник начальника – Олександр Полтавець. 4 караули по 5 чоловік (начальник караулу, командир відділення, водій і 2 пожежних рятувальника) змінюють щодоби один одного і в будь-яку хвилину готові до виїздів. Є також група пожежно-рятувальних робіт: начальник групи та інженер. У кожного свої функції та завдання. Важливу роль у караулі відіграє радіотелефоніст, який приймає повідомлення і дає команду на виїзд. Телефоніста Антона Лучика застаємо на посту – у пункті зв’язку частини. Це невеличка кімната, на столі знаходяться кілька телефонів: для мобільного, стаціонарного зв’язку та IP-телефонія для прямого зв’язку по всій Україні між підрозділами служби. Усі дзвінки фіксуються, записуються на реєстратор. У куточку – невеличка іконка Неопалимої Купини, яку пожежники вважають своєю заступницею. До речі, саме 17 вересня у церкві відзначають день її чудотворного образу, а рятувальники – своє професійне свято. Щорічно у Петропавлівському храмі проводять молебень цього дня.

Знаходяться в цій кімнаті карти, плани, на кожен об’єкт є картка пожежогасіння. Коли караул виїжджає, він приблизно орієнтується, що де знаходиться. Такі ж самі картки є і на всі населені пункти. Вони розміщені у автомобілях.

Частина обслуговує Тальне і Тальнівський район. А це близько 30 тисяч населення.

-Якщо брати віддалені точки району нашими дорогами, то ми фізично не встигаємо доїхати за 20 хвилин(нормативний час прибуття). Техніка теж ремонтована-переремонтована 150 разів. Тому велику роль відіграють місцеві пожежні команди, з яких тільки дві постійно нам допомагають: у Майданецькому та команда КХП. По селах важливо, щоб був організований підвіз води, як у Кривих Колінах, - наголошує Олег Слизький. – Адже, забір води не у кожному селі у належному стані, а ще погодні умови стають на заваді.

Ті, хто заступає на зміну, можуть відпочити або поїсти прямо в частині. Для цього тут є кухня з холодильником, мікрохвильовкою та газовою плитою. Та готують хлопці нечасто. Лише каву та чай, зрідка - пельмені. В основному їдять, що приготували дружини та матері. Ще одна спеціальна кімната з ліжками для відпочинку. Але спати тут дозволяється тільки в одязі, максимум, що можна з себе зняти - взуття. Коли надходить виклик, караул повинен швидко зреагувати і спуститися до машини.

Біля машини вони залишають чоботи з бойовим одягом в такому положенні, щоб якнайшвидше одягнутися і моментально бути в повній готовності. На збір та виїзд за межі гаража - 45 секунд після сигналу тривога. Куртка, штани, рукавиці, ремінь із сокирою, карабін, який використовується для рятування та саморятування, і ,звичайно, - каска. Приміряємо на себе 2-кілограмову сучасну каску.

-Така каска коштує близько 4 тисяч гривень, - ділиться начальник сектору.-Гроші на каски та робочий одяг ми випрошуємо у міста, району, у сільських рад та підприємців. Бойовий одяг оновлюється раз у 5 років. От і зараз до свята громада виділила хлопцям 30 тисяч гривень на форму, з району – нічого. А ще нещодавно придбали сучасні дихальні апарати та новий компресор до них, - демонструє балони зі стисненим повітрям та маскою, розказує, що рятувальники працюють у них в задимленому середовищі, - Раніше, як тільки видихали апарати на пожежі, то зразу їдемо у Звенигородку або Умань, щоб закачати. Тепер маємо змогу частіше тренуватися у димовій камері.

У гаражі пожежного депо знаходиться 2 автомобілі - новий (2009 року) та старий (1976 року). В оперативну розрахунку – лише новий. А старенький ЗІЛ-всюдихід використовують лише у зимову негоду. На автомобілі є 10-метрова драбина, яка у розкладеному вигляді дістає у вікно 3-ого поверху.

-Якщо загоряться тальнівські 5-поверхівки або 9-поверхівка, то надіємося лише на Бога, - переймається чоловк. У разі потреби доведеться звертатися в частини з Умані чи Ватутіного, у яких є автодрабини, - каже Олег Слизький. - На масштабні пожежі (як пожежа у корівнику в Легедзиному) з’їжджаються підрозділи з інших міст. У нас є плани взаємодії.

Пожежі гасять в основному водою. Хоча у цистерні автомобіля є бак на піноутворювач, який у насосі змішується з водою, утворюючи піну, що застосовують у таких специфічних пожежах, як гасіння автомобіля, наприклад.

-Один автомобіль набирає до 2,5 тонн води, і це, щоб ви собі розуміли, коли працюють 2 стволи, - 5 хвилин роботи. Тому дуже часто доводиться чути, як люди кажуть у паніці: «Приїхали без води!» Інколи доводиться по кілька разів набирати воду, - розвінчує міф пожежник зі стажем. Воду беруть з мережі на місці у частині. Можуть набирати з, пожежних гідрантів, Тікича та інших водоймищ.

Якщо на пожежу виїжджає караул, то перший керівник гасіння пожежі – це начальник караулу. У разі масштабної пожежі або кількох одночасних подій, здійснюється виклик усього особового складу. Пріоритетним на пожежі завжди є рятування людей. Бувають у пожежників і трагічні випадки, та про них вони не хочуть говорити.

За свою небезпечну роботу пожежники-рятувальники отримують в середньому 9 тисяч гривень. Зарплата залежить від звання, посади, років вислуги.

Рятувальники – це люди, які увесь час вчаться. Проходимо у навчальний клас, наш гід демонструє навчальні плани та програми, методичні розробки, розклад занять, календарні та тематичні плани, журнал обліку успішності та відвідування.

У червні вони здають заліки із теоретичної та фізичної підготовки: «Як у школі», - жартують хлопці.

Окремого приміщення для занять з фізичної підготовки у частині немає. Лише окремі станки та знаряддя. На подвір’ї збудована дерев’яна навчальна башта. Хлопці тренуються діставатися у вікно 4 поверху за 20 секунд. Один із кращих рятувальників Антон Лучик штурмовою драбиною дістається у вікно 4-го поверху.

У дворі росте молодий фруктовий садок. Хлопці також вирощують виноград, квіти, полуницю, малину, прибирають територію, заготовляють дрова на зиму.

За той час, поки нам проводять екскурсію частиною, викликів не було. Але до вечора ще далеко. Бажаємо вам, наші рятувальники, сили, удачі, здоров’я, менше тривожних викликів та більше врятованих життів.

Ліна ЯЛОВСЬКА

Читайте також : "В однокімнатній квартирі у мене справжній зоопарк, в іншій – мешкаємо удвох із дружиною''