^
Політика Суспільство Культура Цікаво Творчість Історія Економіка Гороскоп Спорт Кримінал Погода
03.09.2019 16:53
310 переглядів
0 коментарів
Чи впадуть на Черкащині ціни на картоплю?

"Їду на картоплю" — найчастіша серпнева відповідь на запитання «Ти де?». Причому, весною закопати, восени викопати — це радше ритуальні рухи, ніж успішна економіка, інформує Черкаський край. Але повинно в житті бути щось святе? Коли приїздить син, який навіть на Проводи не був, чи дочка з-за кордону, і родина возз’єднується, дружно ставши в гони з лопатами, відрами та мішками в руках. Про це пише Економіка сьогодення.

Маленькі радощі… неврожаю

Народна мудрість увесь парадокс ситуації чудово помічає, як-от в анекдоті:

— Тату, я самодостатня, освічена доросла жінка, я можу купити собі все, що хочу!

— Копай, копай, доню, картоплю і не базікай.

І батько правий, особливо цього року. Он бач, почому вже картопля? Серпень, сезон збирання врожаю, а вона на базарі в Черкасах по 15-20 гривень за кілограм. Хіба що «свинячу» можна придбати по 8-10. В той час як торік селяни здавали оптом урожай бульб по 4 гривні, а на базарі продавали по 6-8.

— Як вона цього року може бути дешева, коли погода була така, що скільки посадили, стільки й зібрали? — нарікає пані Галина, жителька Черкас, у якої батьки на Городищині. — Якщо торік у нас засіки були ущерть повні, багато великої, то цього року поділили на середню і дрібну — засипали в одному засіку в куточку, і в другому. Дивно й глянути. Якщо врахувати оранку городу, вартість сортової на посадку, препаратів од жука, того бензину, який спалили не раз — а село за сто кілометрів, то це золоті бульби. Втішаю себе, що, може, своя картопля екологічно чистіша, на базарі казна-що можна придбати, бо є нечесні люди, які вирощують на продаж і ллють та сиплють всяку отруту, аби гарна була. Ми кропили проти колорадів тільки двічі, проти бур’янів відомо який «гербіцид» — «сапазин». Та й картопля з городу свого дитинства така смачна! Чесно кажучи, я трохи й рада, що не вродила, — тихенько зізнається пані Галина насамкінець, — весною не треба буде багато гнилі з погреба виносити…

Нова технологія «п’яте через десяте»

Зміна клімату тягне за собою зміну агротехніки:

— Сусіди ретельно попололи картоплю, й пошкодували, бо бульби через засуху і спеку попеклися, багато гнилої, картопля найбільша у них — як тенісна кулька, — розповідає Олег Іванович, житель Сміли, який їздить до батьків на Звенигородщину. — Ми ж залишили між кущами трохи берізки, «маринки» (галінсоги) і щириці. Нашій бульбі було комфортно, як у тропіках, багато такої, що завбільшки з гусяче яйце. І хоч ми, діти, разом із своїми сім’ями їмо картоплі значно менше, ніж раніше, та батькам тільки заїкнись, що, може б, стільки не садити… З осени можуть згодитись, а весною: «А що, хай город гуляє, а ми, пани, куплятимемо?». Поки батьки в селі, будемо їздити і садити.

До слова: раціональна норма споживання картоплі — 124 кілограми на рік. А скільки споживаєте ви?

Садити, але сортову

— У нас із дідом коза, курочки, то картоплі треба, — міркує 82-річна Ніна Василівна, колишній агроном-хімік із Драбова. — Син садив сортову, по 50 копійок купував бульбочки, то у нього добре вродила. Треба свою виводити й теж брати у сина насіннєву, інакше з теперішнім кліматом тільки землі навергаєшся.

— Нам орендар на плату за користування землею видає в сітках сортову, посухостійку посадкову картоплю. То чому ж її не садити? У нас піщані ґрунти, саме для картоплі. Лишки продаємо, — коротко окреслює сімейну картопляну економіку пані Ольга з Золотоніщини.

Скільки бараболі вирощують промислово?

Українців критикують за традиційне вирощування картоплі дідівським методом. Справді, якщо по області цього року в усіх категоріях господарств посаджено 49,9 тисячі гектарів цієї культури, то власне сільгосппідприємства відвели їй… менше тисячі гектарів, повідомляють у департаменті агропромислового розвитку облдержадміністрації. Промислово найбільше картоплі вирощують на Золотоніщині — три сільгосппідприємства постачають її й на продаж. У фермерів під картоплею по гектару-два. Якщо приватник виграє тим, що його труд ніпочім, то підприємства, порахувавши торішні збитки, цього року посадили картоплі ще менше. Урожайність торік становила 155 центнерів з гектара, цього року поки що 111 центнерів (для порівняння: в середньому у світі збирають 199 центнерів бульби з гектара, а, зокрема, у США — 490, в Німеччині — 440 центнерів з гектара).

За роки незалежності України частка виробництва картоплі домогосподарствами населення зросла. «Це біда українців, ота картопля, — висловлює свою думку Любомир Бованько у фейсбуці. — Якби мільйони українців той час і ту енергію, яку тратять щороку на маніпуляції з картоплею, вклали б у щось більш рентабельне і мудріше, було б економічне диво! Не вчіть того своїх діток! Хай займуться чимось кориснішим. Наприклад, вивчать іноземну мову, щось вчать по продажах і маркетингу, йдуть на спорт, книгу хай почитають, нехай подорожують… Розумні, освічені, красиві люди в центрі Європи у XXI столітті займаються цією нерентабельною, важкою працею! Люди, схаменіться! Картоплю мають вирощувати ті, хто робить це професійно».

Пізня картопля ще дозріває

Ціни на картоплю ростуть, і це нетипове явище для другої половини серпня, пише «Інфо-Шувар». Покупці бачать у цьому перші ознаки майбутнього дефіциту цього продукту. Звістка про те, що Україна вже в серпні почала імпортувати бульбу із сусідньої Білорусії, лише укріплює впевненість учасників ринку в прогнозах суттєвого падіння власного виробництва. Проте є цьогорічна особлива причина високої серпневої ціни: затримка визрівання картоплі пізніх сортів. Рік тому більшість українських господарств уже почали збирати врожай, а цього року навіть на Півдні фермери почнуть це робити за 7-10 днів. Тобто, можливо, в кінці серпня ціни на картоплю почнуть знижуватись і навіть імпорт може призупинитись. Наразі продукція з Білорусі надходить у продаж від 8 гривень за кілограм, але її якість не завжди влаштовує українських покупців.

Селяни ж, які продають картоплю на базарі, як кажуть аналітики, намагаються у ціні вирощеного компенсувати для себе не тільки виробничі витрати, але й закласти економічні та політичні ризики…

Директор департаменту агропромислового розвитку обл­держадміністрації Ігор Колодка запевняє: без картоплі не залишимось.

— Нехай її урожай буде менший — це специфіка року, але її буде достатньо.

— Так, але Україна вже купує картоплю у сусідів…

— Ну то й що? Сьогодні можуть завозити хоч звідки, ринок відкритий.

До того ж, за рахунок значних площ під картоплею в Україні її обсяг перевищує продовольче споживання, в урожайні роки — майже утричі.

Лариса СОКОЛОВСЬКА