^
Політика Суспільство Культура Цікаво Творчість Історія Економіка Гороскоп Спорт Кримінал Погода
28.07.2019 9:45
467 переглядів
0 коментарів
На Катеринопільщині відзначають ювілей педагога, який виховав сотні козаків та патріотів

Дуже часто ми полишаємо рідне містечко, село і летимо світами шукати кращої долі. Хтось знаходить, хтось ні, а хтось не може собі зізнатися, що нічого, по суті, не досягнув, і продовжує скитатися по світах. Микола Дзюнь − людина з глибоким корінням. Народився у Вікниному на Катеринопільщині й майже все життя присвятив своєму селу. Були, звісно, періоди, коли виїжджав на службу чи навчання, але життєва дорога завертала назад, до рідного дому. І саме тут він реалізувався на повну. Як директор школи, педагог передав своїм численним випускникам не лише міцні знання, а й любов до України та її звитяжного козацтва.

«Ювіляр пропрацював на посаді директора рідної школи 26 років, − розповідає Василь Кураш. − Завжди намагався втілювати нові ідеї. Одним із перших в області, а можливо й Україні, започаткував козацьку педагогіку в школі, заснував шкільну національно-патріотичну організацію "Козацький курінь". Вивчення історії козаччини, пропагування здорового способу життя, екологічне виховання, туристсько-краєзнавча робота, щолітні велопоходи – основні напрями роботи осередку. Систематично пропагує та спонукає до читання книг. З 2005 року започаткував щорічні районні змагання «Козацькі мандри». Козацька ідея живе в його душі. Знаково, що «Вікнинський козацький курінь» цього року відзначає 25- річний ювілей, а нова будівля школи, в яку вкладав свою працю Микола Григорович, – 20- річчя».

Сам ювіляр не багатослівний. Розповідає, що народився у Вікниному. Закінчив восьмирічку, потім київський технікум залізничного транспорту (1964-68), рік працював у Казахстані помічником машиніста на залізниці, з 1969 по 71 рік − армія , служив у Києві на Подолі. З 1971 по 75 навчався в Черкаському педінституті за спеціальністю «українська мова й література», паралельно закінчив курси німецької. 26 років був директором Вікнинської школи, загалом 36 років учителював. З дружиною познайомився в інституті. Підкорила його надійністю й лагідністю. Вона теж філолог, авторитетний і відомий в нашому регіоні. Подружжя народило трьох дітей, а тепер тішиться трьома внуками.

Ювіляр захоплюється садівництвом, дбає про екологію. «Сад біля школи, Козацький гай, садіння парків, дерев, прищеплення саджанців, розповсюдження їх, прибирання смітників – це все його ідеї», − наголошує Кураш.

«Він дуже беручкий, ніколи не сидить, склавши руки. Скільки дерев посадив у нашому селі, не злічити! То садить, то поливає! Дуже любить Вікнине. І нам цю любов прищепив. Адже майже весь колектив Вікнинської школи – місцеві, ми всі його випускники. Як директор був справедливим, далекоглядним. Безпомилково визначав, хто на якому місці буде корисним, в кого який дар», − підтримує педагог-організатор Любов Сущенко.

Разом з вікнинськими козачатами Микола Дзюнь двічі підкорював Говерлу. Планує зробити це й втретє. Каже, що на ідею впровадження козацької педагогіки надихнула його знана журналістка Тамара Комар, яка провела колись в школі захід у стилі козацьких забав.

Зараз ювіляр займається городиною, садівництвом, перечитує лауреатів державних премій та бажає своїм випускникам, аби вірили і не зневірювались у долю України, були патріотами й козаками!

Тетяна ІВАШКЕВИЧ

Читайте також : Школа, яка випускає талантів, патріотів та козаків