^
Політика Суспільство Культура Цікаво Творчість Історія Економіка Гороскоп Спорт Кримінал Погода
06.07.2019 16:38
1889 переглядів
0 коментарів
''Спішу повернутися на роботу, думаю, що без мене може все розвалитися''

Людина сама творить свою долю - кажуть у народі. І життя 54 - річного тальнівця Еляза Мірзояна цьому яскраве підтвердження. За національністю Еляз (у Тальному називають Ілля) вірменин, а народився у Грузії.

-Дитинство моє було нелегке,- починає розповідь чоловік дорогою до свого підприємства. - Коли мені було лише півроку, батько втопився. Мама сама виховала нас з братом. З 14 років я їздив на заробітки у Росію на літніх канікулах. Треба було матері допомагати. Служити довелося в Україні, у Чернівцях. Після служби приїхав на Тальнівщину до далеких родичів у Павлівку I. Почав працювати: дороги стелив, будував склади, зерносховища, житлові будинки для тодішнього колгоспу. Будівельну бригаду створював зі своїх родичів, що приїздили з Кавказу. Ніде правди діти, я був дуже молодий і мало хто вірив, що я щось можу. Та я довіру виправдав. Так помаленьку створював одну бригаду за іншою. Особливо асфальтні роботи були популярні. Практично у кожному селі Тальнівського району стелили асфальт мої бригади, - згадує Еляз події 30-річної давнини.- І будував паралельно, - додає.

Машина зупиняється за містом. Тут розмістилися цехи підприємця Мірзояна. Приблизно 10 років тому він купив цю територію. Налагодив кілька ліній виробництва шлакоблоків, тротуарної плитки. Сьогодні на підприємстві працює 12 чоловік. У цехах шумно, функціонують станки, за ними - робочі виготовляють блоки з бетонної суміші. Із гордістю чоловік демонструє готову продукцію, розповідає, що частину замовляють будівельні магазини, іншу – самі використовують, адже фірма спеціалізується на будівництві. Будують в основному склади, зерносховища, хоча будинки також зводять з нуля. Для цього мають усю необхідну техніку. Крім того, надають послуги крана й іншого автотранспорту.

У цехах нарахували багато різних станків, серед них - токарний та сучасний станок для виготовлення безкаркасних ангарів вартістю 50 тисяч доларів (до речі, єдиний у Черкаській області).

-Стараюся мати усе необхідне, щоб задовольнити вимоги найвибагливішого клієнта, - коментує підприємець. Спрацьовує – має хорошу репутацію не лише у Тальному й районі, а також у сусідніх районах і навіть областях.

Особливою популярністю користується продукція цеху пиломатеріалів: балки, крокви, дошки. Працюють з м’якими породами дерев. В основному сосна. Також займаються покрівлею від А до Я, гарантуючи якість. Мають багато замовлень від приватних осіб. Беруть участь у тендерах. Недавно змайстрували у Глибочок нове оздоблення на криницю. У подарунок селу.

Непрості часи переживає нині підприємство, не вистачає кваліфікованих спеціалістів. Багато з них виїжджають за кордон у пошуках кращих заробітків. Середня зарплата на підприємстві 10 тисяч гривень. 40 тисяч у порівнянні з 10 – велика різниця. Саме стільки отримує кваліфікований столяр у Чехії. Інша проблема - підприємство працює не на повну потужність, через низьку купівельну спроможність люди мало будуються. Отже, замовлень не так багато, як того хотілося. Та підприємство працює безперебійно. - Ми працюємо, можна сказати, без вихідних, хочемо усі гроші заробити,- жартує Мірзоян.

Разом з ним на фірмі трудяться двоє його синів – Карен та Арсен. Молодший Артем навчається на юриста в університеті Шевченка.

Відпочивати родина їздить на Кавказ, улюблене місто – Батумі. –Більше тижня я там бути не можу, - розповідає голова родини, - спішу повернутися на роботу, думаю, що без мене може все розвалитися. Такий у мене принцип роботи. Звик покладатися лише на себе. Та й люблю я Україну. Вона мені вже рідна.

На українській землі спочиває і мама Еляза, похоронена у Павлівці Першій. На її честь він збудував капличку ПЦУ на сільському кладовищі.

-Дуже чуйна й хороша людина, - розповідає про Мірзояна його бухгалтер Леся Марчук. - Не задумуючись пожертвує своїм, щоб допомогти іншому. Хто б не звертався, завжди допоможе. За три роки, що я тут працюю, бачила лише хороше. Розмову перебиває телефонний дзвінок. Це телефонує міський голова Смоліного Кіровоградської області. Зараз там фірма має велике замовлення – вистелити тротуарною плиткою центральну площу селища. Обговорюють робочі нюанси.

Про цього успішного підприємця, що «зробив себе сам», позитивно відгукуються клієнти, сусіди, просто знайомі. Сам він переконаний, що у людини, яка ставить собі ціль і старається її досягнути, обов’язково все виходить. Як вийшло і в нього.

Ліна ЯЛОВСЬКА

Нагадаємо : Фермери Маленки одні із перших на Тальнівщині почали вирощувати лохину, ожину і яблука