^
Політика Суспільство Культура Цікаво Творчість Історія Економіка Гороскоп Спорт Кримінал Погода
04.04.2019 10:26
280 переглядів
0 коментарів
Зараз понад усе – єдність усіх державницьких сил

Вибори були чесними та демократичними, що вже підтверджено міжнародними спостерігачами. Тому є цікаві і нестандартні докази. Наприклад, в тюрмах голосували проти Порошенка, хоча раніше в’язниці завжди підтримували провладних кандидатів. На закритих дільницях в армії результат Порошенка набагато вищий, ніж в цілому по країні, що свідчить про високий рівень його підтримки в Збройних Силах. Але дуже багато голосів набрали опозиційні кандидати, що означає відсутність будь-якого тиску на військовослужбовців. На фоні високих оцінок закордонних спостерігачів мали би вибачитися ті політики, які поширювали фейки про нібито підкуп, «сітки Порошенка», засилля адмінресурсу тощо… Де це все? У першому турі Президент поламав сценарій своїх опонентів, як зовнішніх, так і внутрішніх, які ставили собі за головну мету не допустити його до другого туру виборів. В умовах жорстких дезінформаційних атак з боку опонентів, насамперед каналу «1+1» Коломойського, в умовах коли проти нього діяли 38 кандидатів з 39-ти, Порошенко зміг вийти до другого туру, хоча Коломойський планував туди вивести двох своїх кандидатів, не лише Зеленського, але й Тимошенко. Але немає жодних підстав до ейфорії. Для перемоги треба зробити значно більше, ніж зроблено. Щоб перемогти у другому турі, потрібна тотальна мобілізація і надзвичайна концентрація зусиль наявних і потенційних прибічників Порошенка. Вони мають розуміти, що загроза перемоги Зеленського є надзвичайно високою. Команда Порошенка поважає вибір тих громадян, які в першому турі проголосували за Зеленського і мають намір надалі за нього голосувати. Ми закликаємо усіх наших прибічників так само з повагою сприймати вибір інших, навіть коли він нам не подобається. Однак, ми виходимо з того, що Петро Порошенко, якби його не критикували опоненти за помилки та прорахунки (не помиляється лише той, хто нічого не робить) краще впорається з тими викликами, які стоять перед країною протягом п’яти найближчих років. Він краще готовий виконувати функції Верховного Головнокомандувача та лідера вітчизняної дипломатії, що і є головними конституційними обов’язками Президента. Зеленський, попри його успішну кар’єру в шоу-бізнесі, є абсолютно неготовим до тих викликів, які стоять перед країною та її керівництвом. Президент Росії не Галкін, а Путін. Прем’єр-міністр Британії Тереза Мей, а не містер Бін. То як можна собі уявити Зеленського в ролі людини, яка представляє Україну на важливих міжнародних переговорах? Хто ляже на операцію під скальпель актора, який грає хірурга? Хто сяде в літак, де замість пілота артист, який знімався у ролі льотчика? Зеленський не є агентом Путіна, як дехто твердить. Але, коли ми говоримо про путінський сценарій, то маємо на увазі, що Путін хоче отримати саме такого, слабкого і недосвідченого Президента України, як Зеленський. Йому кісткою в горлі стоїть Порошенко, який не дозволив Кремлю реалізувати жодну зі своїх цілей в Україні. Зеленський не самостійний і залежний від Коломойського. Найяскравішим доказом такої залежності є їхнє спільне володіння «Кварталом-95» та інформаційна політика каналу «1+1», який належить Коломойському. Канал надає необмежену підтримку Зеленському та є головним інструментом чорного піару проти Порошенка. Можна вважати, що Порошенко вийшов до другого туру з Коломойським. У Коломойського – застарілий конфлікт з державою, він мститься Порошенку за націоналізацію Приватбанку, на яку той пішов, щоб врятувати гроші десятків мільйонів клієнтів. Тривогу викликає й ідеологічний портрет Зеленського. Це образливі жарти «Кварталу» про Україну та «хохлів»; тези російської пропаганди, закладені в «Слугу народу» (як-от теза про неминучий розпад України в останньому сезоні, показаному перед виборами); невміння чи небажання говорити українською; розмита позиція щодо європейської та євроатлантичної інтеграції. Ідеологічно це щось подібне до його земляка Вілкула. Армія, мова, віра – це не його цінності. Все це дає підставу розглядати можливе президентство Зеленського як серйозну загрозу послаблення України, повернення її в зону впливу Росії, згортання курсу на членство до Європейського Союзу та НАТО. Єдиний шанс зупинити цей сценарій – це консолідуватися в другому турі навколо Петра Порошенка. Незалежно від позиції кандидатів, що вибули із гонки, ми будемо апелювати до всіх виборців, хто голосував не по приколу: до виборців Смешка, Гриценка, Кошулинського, і навіть Тимошенко. Зараз понад усе – єдність усіх державницьких сил.

Сергій Рубан, політолог

Нагадаємо : За кого проголосували жителі Тальнівщини на виборах Президента