^
Політика Суспільство Культура Цікаво Творчість Історія Економіка Гороскоп Спорт Кримінал Погода
27.01.2019 9:37
602 переглядів
0 коментарів
Колишній правоохоронець відроджує ритуальну службу

Чуючи дещо заяложену фразу «служба дні і ночі», відразу виникає цілком справедлива асоціація з нелегкими буднями поліцейських, військовослужбовців. І нікому на думку не спаде, що такою службою може бути і… ритуальна. Такого висновку автор цього матеріалу дійшов після розмови з лисянином Сергієм Сіденком, до речі, колишнім правоохоронцем, який взявся відроджувати ритуальну службу в районі.

– До мене можуть зателефонувати в будь-який час доби і попросити про допомогу. Я схоплююсь і мчу туди, де сльози, розгубленість, стрес, розпач, – розповідає Сергій. – Люди, знаю це з досвіду, в більшості випадків не готові до смерті рідних, близьких. Як правило, ця сумна подія застає їх зненацька, і лише через певний час, оговтавшись від раптової втрати, хапаються за телефон і намагаються з’ясувати як достойно провести в останню путь дорогу людину. Ось тут і потрібна моя допомога. Не лише заспокоїти рідних, а й надати всі необхідні ритуальні послуги, щоб вони не втрачали дорогоцінний час і нерви на пошуки атрибутів для поховання. Знаю по собі, скільки це завдає клопотів і коштує зусиль.

Власне, думка створити власну ритуальну службу, прийшла до нього, коли в один рік, каже він, «посипалося» аж дев’ять родичів. У Лисянці тоді комунальне підприємство, яке займалося ритуальними послугами, перебувало в стані руйнації, і довелося по всіх усюдах їздити збирати все для поховання. Після цього Сергій Сіденко з дружиною Олею вирішили переломити ситуацію і відкрити ритуальний сервісний центр на лише для селища, а й для всього району. Почали із спеціалізованого магазину в 2007 році, а потім перебрали на себе весь спектр ритуальних послуг. Придбали чотири катафалки, відкрили цех по виготовленню вінків, оббивці домовин. Жителі району вдячні і задоволені їх роботою: зручно, швидко і за прийнятними цінами. Всі знають, що за потреби Сіденки організують і поминальний обід, і священика знайдуть, і відвезуть чи привезуть тіло померлого з будь-якого куточка України.

Сумна правда життя така, що в багатьох селах сьогодні вдень з вогнем не знайдеш людей, які б викопали могилу, винесли тіло покійника з хати і провели до останнього місця спочинку. Тому нерідко Сергію Сіденку та його працівникам доводиться і похоронну процесію організовувати, і яму копати, і брати на себе інші обов’язки. Та він ні на що не нарікає, каже, такий у Бога на нього план: служити іншим і робити добро.

З Богом у Сергія особливі стосунки. Його дід Юхим був одним із тих, хто в Медвині після війни відроджував православну церкву, він вважає, що має бути продовжувачем його справи. Тому не випадково перша в Лисянці православна церква Київського патріархату з’явилася саме на території його приватного підприємства – для проведення богослужінь він переобладнав одне з виробничих приміщень. А коли церква перебралася на вулицю Тракторну, де придбала земельну ділянку, допоміг облаштуватися.

– Торік у нас відбулася велика подія – залили фундамент під новий храм, – поділився новиною Сергій Борисович. – Збираємо матеріали для будівництва стін. Є вже й справжній старовинний дзвін. Його мені передав один із священиків, а я подарував громаді. Так що недалекий той час, коли він подасть свій голос. На радість усім нам, живим і світлим душам тих, кого вже немає з нами.

Олександр ЩЕРБАТЮК

Читайте також: І я чужий, і міст не мій