^
Політика Суспільство Культура Цікаво Творчість Історія Економіка Гороскоп Спорт Кримінал Погода
22.01.2019 15:12
858 переглядів
0 коментарів
Чим стане Бродецький НВК: відділенням стаціонарного догляду чи літнім табором для дітей?

Якось ми писали про відділення стаціонарного догляду, що функціонує в селі Новоселиця на Катеринопільщині. Задля цього відвідали його з власною інспекцією, оскільки раніше чутки про цей заклад різні ходили. На щастя, вони залишилися в минулому. Наразі це відділення, де літні або просто знедолені люди, що не можуть себе обійти, отримують повноцінний догляд – тепло, харчування, лікування. У закладі працює самовідданий колектив. До кожного мешканця-пацієнта тут ставляться з турботою, по-родинному. Окрім того, тут смачно готують. Підопічні скаржились лише на одне, що не можуть з’їсти усе, що дають.

─ Сьогодні в обідньому меню у нас капусняк, вівсяна каша, смажена риба, салат, хліб, компот і печеньки, ─ розповідала кухарка ─ А взагалі в нас бувають і торти, і яблука, і банани. Щодня або риба, або м’ясо, котлети. На свята готуємо олів’є та інші традиційні салати, усе, як і повинно бути.

На жаль, це відділення має обмежений резерв – розраховане всього на 12 ліжко-місць. Оскільки у районі людей, що потребують подібного догляду, щороку більшає, виникла потреба у розширенні закладу. Тут на поміч прийшли депутати Бродецької сільської ради, які запропонували перепрофілювати приміщення колишнього НВК під іншу соціально-важливу установу. Відтак з’явилась можливість перенести відділення стаціонарного догляду до Бродецького, яке б могло прийняти до 40 ліжко-місць.

Саме це питання директор місцевого територіального центру Анна Жоломко винесла на громадське обговорення. «Відкриття відділення дасть змогу забезпечити догляд та проживання одиноких (бездітних) громадян, осіб з інвалідністю, безхатченків та інших громадян в межах району, − йдеться у повідомленні. − Жителі району, які за станом здоров’я потребують поселення в державні будинки-інтернати, будуть мати змогу безкоштовно проживати у відділенні стаціонарного догляду. Громадяни за інших життєвих обставин, можуть проживати на платній основі (мають дітей працездатного віку). Звертаємося до громадськості району розглянути та обговорити питання доцільності перенесення та розширення районного відділення стаціонарного догляду та забезпечення надання соціальних послуг громадянам даної категорії. Пропозиції просимо надсилати протягом січня 2019 року на електронну адресу територіального центру (7114_tc@ukr.net)».

Переглядаючи обговорення в соціальних мережах, ми зрозуміли, що думки людей розділились. Одні пишуть, що перенести відділення стаціонарного догляду до Бродецького – це вихід, оскільки суттєво збільшиться кількість ліжко-місць, інші, вважають, що в Бродецькому краще зробити літній табір для дітей, адже колишній НВК розташований у чудовому місці – понад річкою, біля лісу, і, головне, колись уже виконував таку функцію. Там був навіть басейн. Треті думають, що відділення стаціонарного догляду має бути і в Новоселиці (щоб зберегти штат і не перевозити стареньких), і в Бродецькому, оскільки кількість знедолених покинутих літніх людей в районі невпинно зростає. Наведемо деякі аргументи.

Лариса Соболева: «Свого часу в приміщенні Бродецької школи, в період літніх канікул, діяв піонерський табір. Я теж там бувала. Враження від приміщення у мене залишились гнітючі. Я і досі пам'ятаю той казенний дух, ті височенні вікна, двері та стіни, як колись у приміщеннях Катеринопільської старої лікарні. Цікаво, з тих часів щось змінилось в будівлі школи? У Новоселицькому будинку престарілих все по-домашньому, так ніби люди живуть у власних домівках. А це, я вважаю, дуже важливо для людей похилого віку. А Бродецький НВК − це казенщина, хоч там і приміщення більше, і території достатньо. Чи зможуть створити домашній затишок у цьому приміщенні? Що залишиться в Новоселиці і куди підуть працювати люди, які доглядали за престарілими?»

Ira Tkachenko: «Я з Новоселиці родом, з самого малечку, як пішла до школи, ходили в будинок пристарілих вітати бабусь і дідусів зі святами. Там чудові умови для них, тепло, чисто, годують гарно...То їхній дім…Куди і навіщо їх перевозити, якщо тут вони почуваються, ніби вдома?!Питання: «Що буде в тому приміщенні? Куди йти тим людям, що там працюють, мають робоче місце, якусь копійчину в селі?»

Віталій Нагорний: «Дозвілля для дітей влітку у Бродецькому можна організувати дуже гарне і не возити їх деінде по чужих таборах».

Світлана Любарська: «А я була в піонерському таборі в Бродецькому в свій час аж три рази, і скажу всім відверто, що кращого місця для відпочинку та розваг якраз для діток в районі не знайти. А стареньким важко переживати переїзди в їхні роки, тож не тривожте їх, хай живуть спокійно!»

Лариса Соболева: «Так, там було цікаво і весело, багато розваг, басейн, ліс! Але саме приміщення школи мені нагадувало стару лікарню і, як для дитини, це були неприємні відчуття. Столова поруч теж була непогана. А якщо все-таки перевозити стареньких почнуть, то для них це буде дуже великий стрес. Вони думатимуть, що їх виганяють з домівки».

Anna Krutzenko: «Не поливайте брудом приміщення школи. В приміщенні затишно і зручно. А табір там був 40 років тому, там все змінилося в кращу сторону. Сама місцевість є дуже затишна. Звісно, погано, що для школи не можуть найти іншого призначення, то нехай хоч щось там буде. Будинок пристарілих теж не погано, бо, дивлячись на теперішній час в Україні, молодь виїде, а люди старшого покоління підуть по будинках пристарілих, бо не буде кому доглянути».

Любов Приємська: «Пропоную відкрити будинок для пристарілих у колишньому приміщенні банку «Україна».Там теж достатньо місця, аби розмістити багато пристарілих людей. І з Новоселиці персоналу їздить буде недалеко. А ще поряд стадіон для прогулянок».

Ознайомившись із коментарями, ми вирішили дізнатись, що думає з цього приводу сама директор місцевого Територіального центру надання соціальних послуг Анна Жоломко.

− Я не знаю, ще як все складеться, − коментує Анна Андріївна. − Але попередньо ми планували перенести в Бродецьке стаціонар, а в Новоселиці, можливо, зробимо відділення для безхатченків, якщо вистачить коштів.

− А чи потребує будівля у Бродецькому якогось серйозного ремонту?

− Там звісно треба робити певний ремонт, переобладнання. Ми їздили дивилися приміщення. Потрібно поміняти старі вікна, туалети треба переробити на такі, щоб були зручні для стареньких. Вода й каналізація там є. Це добре. Але потрібно встановити унітази з поручнями. Адже немічні люди не зможуть користуватись туалетом, як діти, навприсядки. Ванну, треба поставити, душову. Ще там дуже висока стеля. Треба думати, що з нею робити. Я ще не можу конкретно нічого сказати. Це тільки думки. Раніше весни нічого не буде. У березні-квітні я зв’яжуся з будівельною фірмою, щоб подивилися, які найнеобхідніші ремонтні роботи треба здійснити, скільки це коштуватиме. Питання, де взяти гроші. Будемо підключати різні фонди, виходитимемо на департамент, братимемо участь у різноманітних грантах. Зараз напрацьовуємо різні варіанти. У минулому році, скажімо, ми виграли два проекти. Один – для дитячого відділення (кований місток для дитячого майданчика), інший – для дозвілля наших підопічних із Новоселиці (альтанку). Будемо вдячні всім, хто і зараз допоможе нам втілити задумане, – ідеями, коштами.

− А що зі штатом буде? Цих людей, що працюють у Новоселиці, возитимете у Бродецьке, чи вони залишаться обслуговувати безхатченків?

− Думаю, це ще рано обговорювати, адже поки йдеться лише про задум, проект.

− А як Вам ідея зробити у Бродецькому дитячий табір?

− Там був колись табір, басейн. Багато моїх знайомих у ньому відпочивали. Гарна природа. Гарне місце. Є де розвернутись. Цікава ідея. Але, зрозумійте, нам в Новоселиці трохи затісно. Навіть столову ніде розмістити. Є лише кухонька невеличка. А по селах мешкає багато стареньких, що доживають свій вік у непростих умовах, сидять у нетоплених хатах і чекають соцпрацівників, щоб прийшли протопили. Соцпрацівники, звісно, ходять, допомагають, але вони не можуть навідувати їх щодня. Взагалі за графіком вони мали б ходити два рази на тиждень, але в зимовий період ми їх попросили, щоб ходили тричі. Більше ніяк не вийде, адже стареньких багато, усіх треба обійти, провідати, протопити, допомогти по господарству. Ще й живуть віддалено один від одного. У стаціонар оформлюватись бояться, бо наслухались колись, ще 20 років тому, буцімто там не солодко: б’ють, примушують працювати. Зараз такого нема! Але як їх переконати? Треба, щоб голови сільрад проводили роботу, пояснювали. Можливо вони до своїх обранців швидше дослухаються. Ну і ми, певно, робитимемо все, що в наших силах. Ось у грудні розвозили від елеватора по селах подарунки на Миколая (Катеринопіль, Розсохуватка, Новоселиця, Шостакове, Бродецьке, Вербовець). Відвідали 12 осіб, з них 3 можна було б уже забрати у стаціонар. І таких у кожному селі знайдеться, адже молодь виїжджає, а старенькі залишаються. Багато таких, яких край треба забирати.

Як бачимо, справа на часі, відкладати особливо нікуди. Ідея – благородна. Наші спонсори-благодійники мають нагоду себе проявити. Та й ми теж.

Тетяна ІВАШКЕВИЧ

Читайте також: Жінки з будинку пристарілих не можуть поділити Миколу Погорецького