^
Політика Суспільство Культура Цікаво Творчість Історія Економіка Гороскоп Спорт Кримінал Погода
14.01.2019 11:31
470 переглядів
0 коментарів
''Одного разу він кинув мене і я об одвірок розбила голову''

В Україні невирішеною залишається проблема домашнього насильства. У більшості випадків страждають від нього жінки, але жертвами бувають також чоловіки та діти. За 2018 рік на урядовій «гарячій лінії» зареєстровано сотні звернень з питань, що стосуються насильства в сім’ї.

Проте зібрати реальну статистику жертв домашнього насилля дуже важко, бо мало-хто наважується про це говорити. Так у нас склалося: б’є – значить любить. Жінки намагаються не виносити сміття з хати, не зізнаючись навіть рідним. А іноді жертви відмовляються розуміти, що стосовно них чиниться насильство. Дехто не знає, куди звертатися за допомогою.

За офіційною статистикою, щороку в Україні близько мільйона жінок потерпають від насильства.

Що таке домашнє насильство? Найбільш повне визначення цього поняття знаходимо у підписаному Президентом у січні 2018 року законі «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Згідно із законом, домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства. Документ сформовано з урахуванням європейських норм і стандартів, відповідно до яких діти – свідки насильства є дітьми – жертвами такого насильства.

Ось лише один приклад. Галина, молода мати та дружина 30-річного Анатолія (імена змінено з етичних міркувань) із Кобринового Тальнівського району розповідає:

– Вийшла заміж по коханню, знали один одного ледь не з пелюшок. Все було добре, поки чоловік приносив гроші. Та коли його скоротили на роботі, почалися сварки, істерики,скандали, під час яких Толя міг підняти руку чи штовхнути щосили. Одного разу він кинув мене і я об одвірок розбила голову. Доводилося зшивати у лікарні. Зараз мій чоловік у Польщі, гроші майже не висилає. Як хочеш, так і живи, годуй дитину. Як повернеться, подам на розлучення. Вирішила остаточно.

Чоловіки теж страждають від приниження, побоїв та погроз. Але це насильство має іншу природу: зазнають насилля від своїх дітей або онуків чоловіки старшого віку. Дуже часто це насилля має ознаки економічного, коли члени родини відбирають пенсію, не залишаючи засобів до існування. Чоловікам не просто ідентифікувати себе жертвою домашнього насилля. Але проблема існує. Так на сторінці Фейсбук Інни Касьян із Тального читаємо: «Що зробити, щоб спасти пенсіонера? Це мій дядько, його ізолювали від соціуму, прошу розголосу, донька влітку побила до зламаних ребер, зараз доступу до нього немає... Бобошко Федір Дмитрович. Поліція не реагує, так як потрібно. Що робити? Може десь хтось допоможе, я не знаю, що з ним?!»

Ми спробували розібратись, як хворий пенсіонер опинився у цій непростій життєвій ситуації . На жаль, відповіді не отримали ні від правоохоронних органів, ні від соціальних служб міста. Начальник сектору превенції Тальнівського відділення поліції Звенигородського відділу поліції ГУНП в Черкаській області Роман Швець відмовився надавати будь-який коментар. Начальник служби надання соціальних послуг Тальнівської міської ради Лариса Шевцова скоординувала на роботу нещодавно створеної комісії з питань запобігання та протидії домашньому насиллю та насильству за ознакою статі. Очолює комісію Тетяна Півторак, заступник Тетяна Маринченко. Ситуація їм відома, потребує вивчення всіма структурними підрозділами.

Вже, коли була готова газета, нам стало відомо, що з Федором Дмитровичем усе добре. Про це повідомила сама Інна Касьян.

Що стосується дітей, то вони є не лише жертвами, а їм доводиться спостерігати за актами насильства у сім'ї. Це не припустимо.

Важливо розуміти, що залишатися наодинці зі своєю проблемою не потрібно. Потрібно звертатися у разі виникнення проблеми на Національну гарячу лінію із попередження домашнього насильства за телефоном 116123. Крім цього, за телефоном гарячої лінії безоплатної правової допомоги 0 800 213 103 вам нададуть необхідну консультацію цілодобово та безкоштовно у межах всієї України.

Тепер домашнє насильство в Україні офіційно є злочином. Внесено відповідні зміни в Кримінальний кодекс, ухвалено закон, що передбачає кримінальну відповідальності за домашнє насильство.

Щодо покарання, то тепер особам, які вчиняють насильство, загрожує 150-240 годин громадський робіт, арешт до півроку, обмеження волі до 5 років або позбавлення волі до 2 років. Від 6 місяців до 3 років – за примус до шлюбу й примусове співжиття.

Розширено також перелік суб'єктів, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству. До таких додані Центри надання безоплатної правової допомоги, суди, прокуратура, уповноважені органи з питань пробацій, органи управління освіти, навчальні заклади, установи та організації системи освіти а також органи охорони здоров'я.

Жертви сімейного насилля звертаються до правоохоронців і, відповідно, до адвокатів, у крайньому випадку. Більшість терпить, намагається якось вирішити проблему самотужки. Приходять Вже тоді, коли проблема переростає у відвертій кримінал – наприклад, чоловік побив дружину так, що вона попала до лікарні. Правоохоронці теж не дуже охоче беруться за розслідування справ відносно насильства у сім'ї. На жаль, часто подружжя мириться й заявник намагається "забрати заяву" з поліції. Тому розслідувати такі випадки важко. З одного боку, добре, що відбулось примирення. Але, як свідчить статистика, нерідко таке примирення тимчасове й лише заганяє проблему у глухий кут – випадки насильства не припиняються й часто призводять до трагедій, – каже Олександр Пилипенко, правозахисник із Тального.

Ліна ЯЛОВСЬКА

Читайте також: Вбивцю жінки з Тальнівщини відправили на перевиховання