^
Політика Суспільство Культура Цікаво Творчість Історія Економіка Гороскоп Спорт Кримінал Погода
30.12.2018 9:42
291 переглядів
0 коментарів
Дід Микола віддає перевагу смаженині і домашній ''скаженівці''

Новий рік вже, так би мовити, на носі і звенигородські господині ще раз прикидають, чи все, що передбачали, припасли до новорічного столу. Зрозуміло, у кожній родині – свої традиції, свої уподобання, проте в даному разі тут не обійтися без салатів, м’ясних і рибних страв, овочів, фруктів і, звичайно ж, шампанського та кондитерських виробів. Таким чином, за скромними підрахунками, середньостатистичній сім’ї з чотирьох осіб потрібно викласти за все це не менше 1400 гривень. Для одних така сума завелика, інші вважають її цілком закономірною.

– Торік продукти були дещо дешевшими, – розповідає Катерина Горобець, яка разом з чоловіком Михайлом тільки-но отоварилася в продуктовому маркеті АТБ, – проте й цього року ми не економимо на них. Закупили все необхідне для наїдків і закусок. Жаль лише, що трюфелів у звенигородських магазинах немає. А так хотілося викласти на стіл цей делікатес, оскільки символ року – Свиня обожнює його.

Незважають на подорожчання й чимало інших жителів міста, які, окрім всього іншого, досить активно розкуповують дорогі м’ясні вироби, червону ікру, шампанське, імпортні коньяки. Це, як правило, місцеві підприємці та молодь, котра повернулася із заробітків за кордоном. Та в основному люди все ж економлять на продуктах.

– Дружина ось уже півроку без роботи, моя зарплата становить 3500 гривень «чистими», – говорить 28-річний Олексій Слинько, – так що тут здорово не розмахнешся. Ми вдома підрахували, що на закупівлю всіх необхідних продуктів для святкування Нового року треба витратити 36 відсотків зарплати. А на що жити цілий місяць?

Щоправда, як зізнається Олексій, сімдесят гривень він «утаїв» від дружини. На торт, що його так полюбляє Леся. На рошенівський «Київський», каже, не вистачить, то купить перед самим Новим роком невеличкий «Празький».

– А шампанське? – запитую.

– Ще порадимся, – відповідає чоловік. – Хоча, як на мене, то я обійшовся б пляшкою горілки.

Взагалі ж з шампанських вин «ходовим» у Звенигородці є «Артемівське», хоч біля полиць з ним якогось ажіотажу не помітно. Покупці, в основному чоловіки, віддають перевагу горілчаним виробам.

З продуктів на «ура» йдуть рибні консерви, оселедці («На шубу», – зізнаються господині), твердий сир.

В м’ясних рядах на місцевому ринку покупців не так багато, як цього можна було б чекати. Різночинний люд віддає перевагу курятині з магазину «Наша Ряба», хоч і вона дещо підскочила в ціні. А от біля лотків з цитрусовими людно. До турецьких та дещо дешевших – грузинських мандаринів придивляються в основному сільські жителі, оскільки городянам вони вже набили оскомину.

– Баба наказала без мандаринів додому не повертатися, – охоче повідомляє чоловік, відрекомендувавшись дідом Миколою з Чижівки.

– А все інше? – цікавимося.

– А що інше? Гуску я вже загерголив. Я її смажену з яблуками полюбляю. Копченина у нас теж своя. Про картоплю й говорити нічого. Як і про інші овочі, яких достатньо у погребі. Ото і всі «делікатеси». Зустрінемо Новий рік, як і положено.

Заодно запитуємо, які трунки будуть на новорічному столі у діда Миколи.

– Трунки? – перепитує він, і змикитивши, про що йдеться, підморгує:

– Будуть трунки. Бо що ж то за свято без чарки? Правда, баба моя полюбляє різні соки. Вона, як і я, не признає всяких там «панських» напоїв. Я навіть «казьонки» у магазині не купую,бо смаженина найкраще йде під домашню «скаженівку». Завітайте до нашої господи на Новий рік – самі переконаєтесь.

Михайло НЕЧАЙ

Читайте також: Коли влада йде в народ