^
Політика Суспільство Культура Цікаво Творчість Історія Економіка Гороскоп Спорт Кримінал Погода
13.12.2018 9:51
1050 переглядів
0 коментарів
Рибалки залишилися без юшки, жителі Звенигородки – без питної води

Проблема питної води давно вже стала основною для жителів Звенигородки. Оскільки місцева влада відбувається лише обіцянками та частковими заходами, які мало впливають на якість води, що подається з Гнилого Тікича, місцеві природоохоронці та члени громадської організації «Звенигородський клуб рибалок» вважають, що сьогодні єдиним шансом очистити водосховище на Гнилому Тікичі, з якого і здійснюється забір води місцевим комунальним підприємством для питних і виробничих потреб міста, залишається зариблення її так званою рослиноїдною рибою. Для цього вони вже запускали в річку мальків товстолоба та білого амура, беручи за приклад центральний ставок у Ватутіному, який свого часу очистили саме таким чином. Проте для закупівлі такої кількості малька, яка потрібна на зарибнення водойми площею 370 гектарів потрібні значні кошти, пожертвуваннями громадян проблемі не зарадиш. Тож цьогоріч громадські активісти та природоохоронці велику надію покладали на обласну програму із розвитку рибного господарства водойм регіону. В її межах, при підтримці депутатів обласної ради, виділили 2 мільйони гривень. До реалізації обласної програми долучилася й місцева влада Звенигородщини, передбачивши відповідне фінансування на зарибнення звенигородського водосховища. Всього разом з обласними видатками планувалося виділити на зариблення 260 тисяч гривень. Й цілком можливо, що невдовзі зарибок, який поїдає всю річкову зелень, поселився б у Тікичі, аби за подібного роду зарибнення не взялося товариство з обмеженою відповідальністю «Рибартіль».

Звідки з’явилася «Рибартіль» у Звенигородці, сказати й на сьогодні ніхто не може. Проте навряд, чи проминули вони місцеве начальство, збираючись господарювати на Гнилому Тікичі, хоч начальство відхрещується від зайшлих рибалок і доводить, що ті, навіть не поінформувавши його, звернулися до Інституту іхтіології за розробкою одного з основних документів – так званого Режиму рибогосподарської експлуатації водосховища. Те їхнє звернення й призвело до цілої низки «розбірок» вже обласного і всеукраїнського рівня. Передусім, як повідомив сайт Черкаської обласної ради, законодавче право використання згаданого Режиму з’ясовували у відповідних структурах центральних органів виконавчої влади.

Відповідальні працівники ОДА, йдеться у повідомленні, на рівні області спільно з профільними структурами проаналізували всі обставини і дійшли до висновку, що «Звенигородське водосховище є водоймою комплексного призначення, яка, окрім всього іншого, використовується для питних потреб і тому не може використовуватися для промислового рибальства чи аквакультури. На ньому неможливо створювати товарне рибне господарство і розробляти режим рибогосподарської експлуатації та науково-біологічне обґрунтування водного об’єкту. Крім того, використання водного об’єкту для рибальства здійснюється за згодою його власника, в цьому випадку – Черкаської обласної державної адміністрації».

Тож, як бачимо, керівникам «Рибартілі», які так стрімко взялися за освоєння Звенигородського водосховища, господарювати на ньому не світить. Не пощастило в даному разі і жителям Звенигородки: допоки «вгорі» розбиралися з зайшлими рибалками, в Звенигородській РДА затягли з виконанням обласної програми, а тим часом річку скувало льодом і передбачені програмою гроші з обласного та районного бюджетів залишилися невикористаними. Щоправда, звенигородські активісти наполягають на тому, аби районна влада звернулася до обласної ради про виділення коштів для зарибнення водойми на наступний рік. Та чи вийде що з того, сказати важко, бо, як відомо, після бою кулаками не махають.

Михайло НЕЧАЙ

Читайте також: Ватутіне почало лихоманити. Поки що з водою