^
Політика Суспільство Культура Цікаво Творчість Історія Економіка Гороскоп Спорт Кримінал Погода
02.12.2018 15:01
614 переглядів
0 коментарів
Тальнівщина – третя в області за кількістю ВІЛ-інфікованих

Віталій з дружиною мають статус ВІЛ-позитивних (з етичних міркувань, ім'я змінено). Раніше проживали в Тальному, працювали як усі та ростили двох хлопців. Чоловік колишній наркоман, про свою хворобу дізнався після того, як покинув колотися. Дружину інфікував, ще до одруження, але діти народились здоровими. Сім'я приймала антиретровірусну терапію, яка пригнічує розмноження вірусу, та призводить до зміцнення імунітету людини. Раз на місяць здавали аналізи, та відвідували лікаря.

– Хтось із знайомих побачив нас у лікарні, біля кабінету «Довіра», після того люди почали пліткувати. Називали нас «спідозними», цькували та ображали. Дружину звільнили з роботи, але обіграли це все так, ніби вона не виконувала свої посадові обов'язки. Особисто мене на роботі вважали ізгоєм, через те переїхали до іншого міста. Навіть ручку, якою писав, колеги демонстративно брали серветкою, – згадує чоловік. – Щоб захистити свою сім'ю від дискримінації, поїхали жити та працювати до столиці. Там стали на облік, отримуємо лікування. Також приєдналися до спільноти ВІЛ-інфікованих, спілкуємося з волонтерами, повноцінно користуємося своїми правами у суспільстві. В маленькому місті по відношенню до нас люди ведуть себе як звірі, а тут більш толерантні, не показують на тебе пальцем і не лякаються, – розповідає Віталій.

У Тальнівському районі на обліку перебуває 111 ВІЛ-інфікованих. Це чоловіки та жінки віком від 19 до 74 років. Серед інфікованих одна 3-річна дитина, яка має такий статус з народження. На сьогодні перевіряють 4-х новонароджених, адже породіллі були ВІЛ-інфіковані. Кабінет «Довіра», що знаходиться у районній лікарні відвідує 86 ВІЛ-позитивних. Щомісяця вони отримують антиретровірусну терапію, яка є безкоштовною та надається Черкаським обласним центром профілактики та боротьби зі СНІДом.

– Обстежитись на ВІЛ можна цілком анонімно. Є спеціальні тест-смужки, які дають результат за 5 хвилин. Також проводимо забір венозної крові, тоді везем в Умань, але результат треба чекати тиждень. Якщо він позитивний, ставимо людину до нас на облік. Особисті дані, знаємо лише ми з медичною сестрою, за їх розголошення несемо кримінальну відповідальність. Щомісяця хворому виділяються ліки, які пригнічують клітини вірусу в крові, беруться аналізи крові, щоб слідкувати за станом пацієнта, – інформує Ірина Терлецька, лікар кабінету «Довіра».

ВІЛ – це вірус імунодефіциту людини, що поступово знищує клітини імунної системи людини, які захищають організм від інфекцій. Він міститься лише у крові, спермі, виділеннях статевих органів та грудному молоці. Слина, сльози чи піт не можуть стати причиною ВІЛ-інфікування. Інфікуватися через поцілунок, рукостискання, спільний посуд, чхання, перебування в одному приміщенні неможливо.

– Часто інфікованих виявляємо у відділені стаціонару. Наприклад, потрапила з ГРВІ, лікується 10 днів, а покращення немає. Пропоную здати кров на ВІЛ, а тут позитивний результат – людина шокована. Тоді розказую, що робити далі, як лікуватись, жити з цим. А вона більше переживає за те, щоб її ніхто не побачив з лікарем із кабінету «Довіра», бідкається, що їй казати людям, які питатимуть чому її викликали. Хвороба поширюється між районами та країнами через легковажність інфікованих. От була в нас дівчина на обліку, переїхала до Польщі, вийшла заміж за поляка, інфікувала його. Тепер чекає на громадянство, тому там про статус ВІЛ-інфікованої нікому не розповідає. Відповідно ліків не отримує, а за власний кошт купити їх не може. Бо на місяць треба понад 1000 доларів, – ділиться лікар.

Нерегулярно вживати таблетки не можна, тому що ВІЛ прогресуватиме сильніше. Шанси на повноцінне життя ставатимуть менші.

– Наші пацієнти з сіл несерйозно ставляться до лікування. Часто хитрять, забувають пити ліки. Не завжди можуть приїхати здавати аналізи, бо не мають транспорту, грошей на автобус або бажання дістатись лікарні. От жінка з села здала аналіз, виявилась інфікованою. До цього вона працювала в Києві продавчинею. Мала сумнівні статеві зв'язки, інфікувалась приблизно 10 років тому. А ВІЛ виявила тільки тепер у районній лікарні. Минулі роки, не знаючи того, вона поширювала інфекцію, – каже Ірина Терлецька.

У Тальнівському районі серед хворих на ВІЛ найбільше інфікованих статевим шляхом. Цим хворіють не тільки повії та наркомани, а й зразкові сім'янини. Цього року виявлено 9 нових випадків інфікування ВІЛ. Це при тому, що в сусідній Умані лише 6.

– Розважався чоловік в бані з дівчатами, інфікувався ВІЛ. Після того «нагородив» дружину, а зізнатись їй боїться. Ми теж не маємо права її попередити, щоб лікувалась поки не пізно. Інфіковані важко реагують на свій статус ВІЛ-позитивних. Якось сказала про це молодому хлопцеві, він став і побіг. Я за ним – дивлюсь сидить за лікарнею плаче. В таких випадках, намагаюсь мотивувати та підтримувати людей, – говорить Терлецька.

– Навіть наш медперсонал боїться цього кабінету, беруться за дверну ручку рукавами. Хоч і самі знають, що ВІЛ в такий спосіб не передається, – показує маніпуляційний кабінет лікар.

В Україні більш як половину нових випадків ВІЛ-інфікування виявляють на останній чи передостанній клінічних стадіях. Лише кожен другий ВІЛ-позитивний українець знає про свій статус. Минулого року у Європі відомо понад 160 тис. нових випадків інфікування ВІЛ. Три чверті з них – в Україні та Росії.

Анна ДРАГУН

Читайте також: Наш лікар: медична реформа в дії