^
Політика Суспільство Культура Цікаво Творчість Історія Економіка Гороскоп Спорт Кримінал Погода
22.11.2018 14:56
129 переглядів
0 коментарів
''Людина-свято'' змушує вірити у диво

Зізнаймося, кожен із нас, не зважаючи на вік, в чеканні свого дня народження, в глибині душі надіється на диво. Цього дня обов’язково щось має статися неймовірне, фантасмагоричне, що запам’ятається надовго, а, можливо, й доленосне. Дорослі зазвичай,цю птаху щастя намагаються зловити, накриваючи пишні столи, запрошуючи багато гостей, та й дітей до цього привчають.

– Однак часи змінюються, – говорить лисянка Анжела Ступник. – Якщо раніше батьки приділяли основну увагу організації дитячого столу, то сьогодні на першому місці – розваги. Дітям часто не важливе частування, їм хочеться порухатися, повеселитися. Та й батьки почали надавати перевагу не довгому і нудному застіллю, а участі в різних іграх, вікторинах, конкурсах. Саме тому сьогодні так затребуваний аніматор.

Анжела – вчитель англійської мови в Лисянському НВК, а у вільний час – аніматор, тамада, артистка, людина-свято, як вона каже про себе. Рік тому, на прохання знайомих , вона вперше провела для їх сина на день його народження незвичайне свято, з перевтіленням у казкових героїв, з іграми, музичним супроводом. Іменинник, батьки й гості були в захопленні. Це було для них справжнім дивом. Саме тоді жінка, мама двох дітей, відкрила в собі дар змінювати настрій людей, заряджати їх радістю, створювати дружню і веселу атмосферу.

– Моя основна аудиторія, як і в школі – діти. З ними легко працювати, вони абсолютно не сприймають фальші, вміють радіти кожній дрібниці, – продовжує Анжела. – Однак, це вимагає і певних вмінь та навичок, щоб впоратися з усіма непередбаченими ситуаціями, зробити свято незабутнім, іскрометним для кожної дитини. Тут мені допомагають і власний педагогічний досвід, і семінари для аніматорів, які стараюсь відвідувати в Києві, і підтримка сім’ї. Весь час працюю над розширенням і урізноманітненням сценаріїв свят, використовуючи мережу Інтернет, спілкуюся з досвідченими аніматорами. Для деяких з них захоплення стало основною професією. Я люблю свою основну роботу, а перевтілення в позашкільний час – то як ковток чистої води для спраглого. Після цього і сама стаю іншою, енергійнішою, відповідальнішою і добрішою.

Популярність і затребуваність таких як Анжела Ступник та ще Оксана Острочуб, працівниця Ощадбанку, з якою вони часто працюють у парі, які вміють «завести» будь-яку аудиторію, перетворити сірі будні в яскраве свято, з року в рік зростають. Їх уже, крім дитячих днів народження, запрошують тамадувати на весіллях, причому в інших областях, проводити професійні свята, новорічні корпоративи. Всьому цьому, зауважує Анжела, передує копітка підготовча робота: замовлення або пошиття костюмів, відповідно до образу казкового або мультиплікаційного героя, якого замовив клієнт, бо кожне свято тематичне. А ще оформлення декорацій, і власне, сама детальна розробка сценарію, відповідно до вікової групи, відточування артистизму. Саме дійство, теж, зазвичай, триває від 2 до 4 годин. І при цьому потрібно бути готовим до будь-яких поворотів, імпровізацій.

– Тож, ми, крім усього, ще й декоратори, сценаристи, швеї і трішки психологи, – підбиває підсумок Анжела. – Але цим варто займатися, маючи прекрасну мету – дарувати людям радість і змусити повірити їх у чудо. Їх, на жаль, так мало у нашому житті.

Олександр ЩЕРБАТЮК

Читайте також: Поетеса у рідній школі