^
Політика Суспільство Культура Цікаво Творчість Історія Економіка Гороскоп Спорт Кримінал Погода
05.11.2018 21:50
1151 переглядів
0 коментарів
Як живе залізнична станція ''Тальне''

Станція «Тальне», що є частиною Одеської залізниці, з'єднує між собою сусідні райони, села та обласний центр.

Приміське та міжміське сполучення обслуговують дизель-потяг «Умань-Черкаси», «Черкаси-Христинівка» та пасажирський «Черкаси-Львів».

Адже потяг – швидкий та зручний транспорт. Зараз це найдешевший спосіб доїхати до обласного центру за 30 гривень. Пенсіонерам безкоштовно, а студентам за пільговим тарифом.

Залізничний вокзал знаходиться за містом. Дістатись туди можна на таксі за 45 грн чи маршруткою №3 за 7 грн. Альтернатива – пішки або власною машиною.

– Всього у нас працюють 13 осіб. На сьогоднішній зміні 5: касир, агент комерційний, прийомоздавальник вантажу та багажу, черговий та начальник станції. Часто приїжджають практиканти з інших міст, що навчались у Дніпрі, Харкові, Одесі, Києві. Та й самі працівники кожні 5 років проходять курси підвищення кваліфікації та тести. Наприклад, касир, якщо захоче може вивчитись і претендувати на вищу посаду, – одягає кітель в.о. начальника станції Юрій Стасюк, працює на залізниці 6 років.

Якщо якась поломка міжміського потягу на тальнівській станції, доповідають в диспетчерську та замовляють допоміжний локомотив.

– У Тальному можна сісти в дизель-потяг без проблем, це ж не Богачеве, там можуть тулитися у тамбурах. Більшість пасажирів то студенти та пенсіонери. Останні – пільговики, за них має оплачувати місцева рада. Але зараз ніхто не платить, виходить возимо в кредит. Раніше ще був м'який вагон, але прибрали. Залишили напівм'який та твердий. В п'ятницю, через те, що багато пасажирів йде 7 вагонів, – каже Ольга Євтушенко, чергова станції, з 13-річним стажем.

Потяги «Умань-Харків-Ясинувата», «Запоріжжя-Львів», вже давно не курсують через неприбутковість. А на «Черкаси-Львів» більшість квитків продається в літній період, коли люди їдуть у відпустки та перед Різдвом.

У працівників залізниці є службова форма одягу та посвідчення. Для чоловіків це кітель та штани темно-синього кольору з золотими ґудзиками і нашивками, повсякденна блакитна сорочка, на свята – біла та краватка. У жінок замість брюків – спідниця. Обов'язковим є головний убір – червоний картуз.

– Коли на платформу підходить потяг, черговий відповідним рухом показує червоний круглий вказівник, це значить поїзд може зупинитись. А біло-чорним дають команду їхати. Є ще червоні прапорці, але ними користуються дуже рідко, – збирається, зустрічати дизель-потяг Юрій Стасюк.

У диспетчерській по центру кімнати – величезне табло та пульт керування, оснащений мікрофоном. Табло оформлене лампами, які дають інформацію про рух потягу. Відповідні кольори: оранжевий, зелений, червоний сповіщають, що потяг прибуває на станцію призначення і з якою швидкістю.

– Декілька раз в місяць точно ламається, то викликають, щоб глянув, – чухає потилицю Олександр Волкодаєв, електромеханік, працює на залізниці понад 8 років.

Поряд над дверима великий, старий годинник, круглої форми. За ним в диспетчерській звіряють час. Якщо відхилення бодай на одну хвилину – викликають майстра, щоб лагодив. Та людина, яка приймає зміну, перевіряє інвентар, справність пульта та табло, здає положення по станції. Комп'ютера в кабінеті немає.

– Найважче працювати в нічні зміни, і рух товарних потягів більший і спати хочеться. Але керівництво часто влаштовує спортивні змагання між залізничниками районів та області, які проходять на стадіоні станції імені Шевченка. Футбол, волейбол, шахи, шашки, баскетбол, це якось полегшує робочі будні, – ділиться начальник станції.

На станції «Тальне» працівники без проблем допомагають людям з обмеженими можливостями сісти на потяг. Навіть якщо квиток купується за 20 хвилин до початку відправлення рейсу. Спеціальна бригада працює щоденно.

– Якщо жінки з візочками, то пасажири допомагають піднятись по східцях. Буває і бабусь підсаджують і речі подають. Часто їздять з собаками на повідку, більшість дрібних порід. Кілька днів тому бачила, як хлопці зносили з потягу скутера. Але вантаж вагою до 36 кг можна провезти безкоштовно, за більший потрібно доплачувати, – розповідає касир Інна Журавльова, працює 15 років.

У залі очікувань 36 місць. Для пасажирів на дошці оголошень є інформація про рейси та ціни на них. Кому не подобається можуть звернутися до касира, у нього є книга скарг та побажань. Серед іншого в ній записане – привітання та побажання вивішувати державний прапор над вокзалом.

– У нас такого не було, щоб потяг поїхав і когось залишили. Люди привітні з усіма спілкуюсь ввічливо, а якщо приходять сп'янілі, то прошу хлопців допомогти вивести з залу, щоб не порушували спокій, – поправляє зачіску касир.

Якщо потрібно кудись поїхати з роботи чи у відпустку в інше місце, залізничники користуються тільки потягом. Знижок на пересування не мають.

В працівників станції «Тальне» є добра традиція не забувати за своїх ветеранів праці, щороку до свята їх вітають і надсилають листівки.

Ті, хто проживають на території залізничного вокзалу, на питання «чи заважає вам шум потяга?», відповідають: та ви що, вже без нього як без колискової спати не зможу!

Люди кажуть, що найбільше на нашій залізниці – «товарняків», що перевозять борошно, цукор, вугілля та паливо.

Анна ДРАГУН

Читайте також : Затишок, як удома