^
Політика Суспільство Культура Цікаво Творчість Історія Економіка Гороскоп Спорт Кримінал Погода
08.10.2018 18:22
830 переглядів
0 коментарів
Вихователь за покликом душі

Красива осінь вишиває клени червоним, жовтим, срібним, золотим…

Традиційно у цю пору ми вітаємо з професійним святом – Днем учителя – всіх освітян.

Чи є у світі важливіша професія за професію вчителя? Так, на моє переконання, це професія вихователя. Ви не задумувались над тим, що ваш маленький син чи донька більшу частину дня проводить у дитсадку. Вихователь для дитини й мама, й тато, і друг, і психолог. Від особистості вихователя залежить, чи буде дитина спокійна, товариська, ласкава, чи навпаки дратівлива. Саме вихователь несе відповідальність і стежить за тим, щоб у малюків не було розбитих носів чи колін, а також, борони Боже, переламаних рук чи ніг. І світ навколишній дитина сприймає таким, яким його бачить вихователь. Він вчить розуміти природу, музику, поезію.

Моя сьогоднішня розповідь про молоду, перспективну, талановиту виховательку ДНЗ №6 «Золотий ключик» Тальнівської міської ради Владиславу Лисицю.

Влада – киянка, за першою освітою менеджер. Справжнє кохання і бажання створити сім'ю привело її в Тальне.

Тут зрозуміла, що диплом з відзнакою за спеціальністю «Менеджмент організацій» Міжрегіональної Академії управління персоналом навряд чи знадобиться. Здобула другу вищу освіту, педагогічну, закінчивши Національний Педагогічний університет імені Драгоманова. Деякий час працювала волонтером в реабілітаційному центрі, а з жовтня 2013 року – у дитячому садку «Золотий ключик».

– Наша завідувачка Наталія Іванівна Волкобой дуже мудра і хороший психолог, зразу помітила у Владислави Олександрівни великий потенціал. Адже взяти на роботу людину без педагогічного стажу – це ризик, – згадує методист закладу Тетяна Поліщук.

Освічена, відповідальна, інтелігентна, врівноважена, терпляча, вона відразу завоювала серця дітей і знайшла підтримку колег.

Її життєве кредо – «Вірю в кожну дитину». Це не пусті слова. Ви б бачили, як її люблять діти. А все тому, що в очах любов, жага до нових відкриттів.

У 2016 – 2017 навчальному році Влада Олександрівна випустила старшу групу (24 дитини), добре підготувавши малюків до школи й разом з батьками організувавши чудовий випускний.

У цьому навчальному році у неї молодша група. І знову все спочатку: навчити тримати ложку, користуватися серветками, зав'язувати шнурки, застібати ґудзики, правильно говорити, дружити.

У своїй роботі Влада використовує інноваційні педагогічні технології Глена Домана та Марії Монтесорі. Головний постулат методики Монтесорі: «Допоможи мені це зробити самому» спонукає дитину до самовиховання, самонавчання, саморозвитку. Велике значення для реалізації цього методу мають дидактичні матеріали. Через те, що коштують вони недешево, то доводиться виготовляти власноруч. Такі дидактичні ігри, як «Шишки для білки», «Допоможи попрати речі», «Нагодуй рибку», «Хто дає нам молоко» та інші активізують інтерес та увагу дітей, розвивають пізнавальні здібності, кмітливість, тренують сенсорні вміння.

За своєю природою діти – допитливі дослідники, тому їм так подобаються досліди з водою, піском, робота з солоним тістом, тканинами, крупою тощо.

Щоб допомогти дитині засвоїти новий матеріал та на заняттях з розвитку мовлення Влада застосовує опорні схеми, мнемо таблиці (для заучування віршів напам'ять), коректурні таблиці. Це захоплює дітей, перетворює заняття в гру.

Принцип лікаря: «Не нашкодь!» стовідсотково підходить вихователю, адже він формує тонкий душевний стан дитини. Влада Олександрівна вміє бути лагідною, ніжною, і водночас вимогливою й справедливою.

А її педагогічне кредо: «Вірю в кожну дитину та її можливості», помножене на любов сіє в серцях дітей розумне, вічне, добре.

– Діти повинні жити у світі краси, фантазії, творчості, – говорить Влада і створює красу та затишок у групі.

– З батьками у Владислави Олександрівни склались добрі стосунки. Нещодавно провела нетрадиційні батьківські збори з використанням новітніх технологій, підготувала презентацію. Батьки були в захваті, – розповідає методист Тетяна Поліщук.

Вистачає часу у молодого педагога й на гурткову роботу. З дітками старшої групи вона займається англійською мовою (12 осіб), у планах впровадження програми «Афлатот» з метою формування елементарних соціально-економічних знань. Владислава член творчої групи по розробці цифрового ресурсу «З нами в діалог вступай, рідну мову ти вивчай», активний учасник усіх методоб'єднань та педагогічних читань. І до всього вона найкраща у світі мама для свого синочка Марка.

У колективі її цінують як хорошого фахівця. У 2017 році була нагороджена грамотою ДНЗ №6 «Золотий ключик» Тальнівської міської ради «Перспектива та надія», а у 2018 році на святі педагогічної майстерності у номінаціях «Освітній захід» та «Глядацька симпатія» виборола першість.

По-доброму заздрю батькам, чиї діти займаються у групі з таким вихователем, бо з власного досвіду та з розповідей батьків розумію: не всім так щастить.

Ліна ЯЛОВСЬКА

Читайте також: Чим зайняти школяра: дитячі гуртки в Тальному