^
Політика Суспільство Культура Цікаво Творчість Історія Економіка Гороскоп Спорт Кримінал Погода
30.09.2018 19:53
206 переглядів
0 коментарів
Знов за рибу гроші: наполегливість, достойна кращої мети. Цяця, Васюню, аґусі!

Награвшись, немов вередливе дитинча, із звалищем та будівництвом міфічного сміттєпереробного заводу і геть закинувши іграшку, яка встигла набриднути, тальнівський білий дім знайшов собі нову забавку. Ну чим би дитина не гралася, аби не плакала…

На цей раз новою забавкою стала районна бібліотека. От завередував білий дім ідеєю здерти на книгозбірні собі бабло і ґвалт – дай! При цьому невідкладно. І пішло-поїхало! Наради одна за одною, колегії і привілегії, діла ідуть, контора пише, бухгалтерія преміальні нараховує. От за які заслуги, то вже третє питання.

Так, до слова. В перерві між звалищем і бібліотекою тальнівське начальство ще й ремонтом доріг займалося, в Інтернеті про те писало, карту малювало. Після проявленої турботи десять кілометрів від Мошурова до маньківський границі (Василь Клименко краще інших те знає), транспорт може подолати не менше як за півгодини. За Майданецьким до кордону з Кіровоградською областю в бік Кам’янечого вісім кілометрів треба їхати хвилин сорок… Ось які маємо результати, коли білий дім вирішує докласти зусиль.

Звичайно, гроші район постійно втрачає, ще й чималі. Скажімо, при вирубці насаджень. Он за Гордашівкою на двісті тисяч з гаком недавно з ласки Підгорного зрізали й вивезли. не заплативши в місцевий бюджет нічого, все пішло в приватну кишеню. Білий дім каже, що це правильно, В усякому разі, стурбованості не проявив. Ще район втрачає, встановивши для сумнівних зальотних фермерів орендну ставку в три чи й півтора відсотка, коли місцеві виробничники платять вчетверо більше. І нарад не скликають, на колегії не обговорюють. Там РДА бачить повний ажур.

А ось за бібліотеку взялися не на жарт. Так що недовго чекати, що й з нею станеться те саме, що й з дорогами. І взагалі вся заклопотаність білого дому зводиться завжди до одного - аби з міста хоч на гривню більше, та відчикрижити.

Бажання скромне. Хочуть зняти з міського бюджету біля 70 тисяч гривень, при цьому заднім числом, від початку 2017 року. Мовляв. бібліотека тепер міська, а будинок культури, в якій вона розташована, районний. Мовляв, у нас в районі є 24 місцеві ради, отож міська частка становить 1/24 частини. За інше мерія хай платить.

Але тоді запитання: а чому ви ділите не за кількістю жителів? Наприклад, коли ділили медицину, то виходили з кількості жителів у Тальнівській громаді і по інших селах. Тоді вийшло пополам. Панове, що за хитра у вас арифметика?

Друге запитання: якщо РБК – це спільна власність, то треба ділити не лише видатки, але й прибутки. Скажімо, за проведення у фойє регулярних ярмарків - продажів. Чи частку орендної плати від магазину «Динамо». Чи коли дають концерт заїжджі артисти. Це було б справедливо.

Але у вередливих вундеркіндів з білого дому своя логіка. Що моє, то моє. А ось вашим будемо ділитися.

Інтересно, що в комісію включили Гижка і Маринченка. Ви думаєте, вони виступали на користь рідної ради? Якраз навпаки. Аналогічну позицію вони просідали і щодо реабілітаційного центру. Ну та іншого тальнівчани від них не сподівалися. Вони з тієї команди.

То невже у нас немає дійсно проблем, актуальніших за бібліотечні, що геть усе покинули, а займаються книгозбірнею? Аналогія із зсувом по фазі тут сама напрошується.

Навіть цікаво, після міфічного сміттєпереробного заводу, не менш міфічної модернізації доріг і ощасливлення бібліотеки яку нову забавку знайде собі районне керівництво… Але це буде чергова цяця до не схочу.

Аґусі!

В. САВЧЕНКО.

Пора, брат, пора…

За ким Качанівка плаче?

До речі, в цьому бібліотечному конфлікті районні керманичі мають цілком реальні шанси загриміти в кутузку. Їм просто щастить, що до них в міській раді досі ставляться дуже ліберально. Чи надовго цього лібералізму вистачить, ми не знаємо. Але якщо терпець урветься, то районну владу не так уже складно відправити туди, де Макар телят не пас. Як не тепер, то в четвер, тобто після наступних виборів.

І це зовсім не жарти. Закон таку можливість надає. Навіть підносить на блюдечку.

Адже зверніть увагу: районна влада палає бажанням збирати з міської орендну плату. Але вона не є власником райбудинку культури. Так, вона може отримати право розпоряджатися цим майном, здавати його в оренду, але лише маючи на те документальне доручення від реальних власників. А реальним юридичним власником є всі громади району, які представляють місцеві ради.

Такого доручення районній раді вони не надавали. Міська рада не надавала. По всіх селах ми не уточняли, але кілька рад такого доручення також районній не надавали. Відповідні рішення на своїх сесіях вони не приймали. А щоб передати, то мають прийняти, бо це однозначно передбачає ст. 48 п.18 закону про місцеве самоврядування.

Виходить, районна рада привласнила собі право розпоряджатися чужим майном, не маючи на те повноважень! За посягання на чуже майно передбачена стаття в кримінальному кодексі. Будь-який громадянин, що є жителем району і вже тому причетний до громадської власності, в принципі може подати відповідну заву до суду і суд зобов’язаний буде її розглянути. Прецеденти вже мали місце.

Але то ще не все. Адже прямим текстом прозвучало на нараді, що за останні два роки через неврегульованість цієї справи районний бюджет втратив 70 тисяч гривень і зараз би хотів їх здерти з міської ради. Для того вже другу нараду скликали.

А чому втратив, аж два роки згаявши? В кодексі це називається службовим недбальством, тобто службовим нехлюйством. Тепер через власне недбальство почали розпоряджатися чужим майном, ніби власним. І за таке строк передбачено. Може перечитати кодекс і перевірити – до восьми років! По цій статті свого часу Тимошенко оформили до Качанівської колонії.

Звичайно, в тальнівському випадку про такий довгий термін говорити не випадає, але койка в камері жіночої буцегарні після Тимошенко ще не охолола.

Так що панове, забавляйтеся, грайтеся в свої цяцьки далі! Користуйтеся нагодою, поки терпець ще не урвався.

Та може одного дня й урватися. Ви самі на таке аж напрошуєтеся.

В. САВЧЕНКО

(газета «Поле Честі», №39, 27.09.2018)