^
Політика Суспільство Культура Цікаво Творчість Історія Економіка Гороскоп Спорт Кримінал Погода
21.09.2018 11:05
197 переглядів
0 коментарів
Навіщо треба читати, розповів письменник Василь Шкляр

14 вересня у залі Звенигородської дитячої школи мистецтв на зустріч із своїм знаменитим земляком-письменником Василем Шклярем, зібралося чимало шанувальників його творчості. Передовсім – представників інтелігенції, патріотів Шевченкового краю, гостей з Катеринопільського, Лисянського районів та із Ватутіного. На зустріч із митцем художнього слова, видатним творцем українського бестселера завітали місцеві поети, письменники, легендарні бійці зі Сходу, волонтери. Мистецьке зібрання презентувала завуч місцевої першої школи провідний філолог Звенигородщини Ганна Недашківська. При повному аншлагу, розмова вийшла довірлива й по-родинному тепла.

Родом із цих країв, він і тепер більшість часу мешкає в рідній Хлипнівці, присвячуючи вільний час рибалці і спілкуванню із земляками.

А коли настає час реалізувати свій творчий задум, трудиться за письменницьким столом невтомно і натхненно. Так було і під час написання роману «Чорний ворон», який вийшов у друк неперевершено великим накладом у 300 тисяч примірників! Титанічну працю велета українського духу було оцінено Шевченківською премією, та Василь Шкляр не прийняв її з рук злочинної влади Януковича, чим ще раз довів, свою громадянську позицію. Його дії оцінив народ, зібравши преміальну суму, і невдовзі на полицях книжкових магазинів з’явилися нові історичні високопатріотичні твори письменника романи «Маруся», «Чорне сонце», «Самотній вовк», «Троща», перевиданий роман «Тінь сови», й зовсім недавно презентовано книгу «Три розмови про Україну».

Твори Шкляра перекладені кількома мовами, англійською вийшла і його перша дитяча книжка. В колі його друзів – відважні захисники України, учасники революції Гідності, борці за незалежність України. «Начитавшись Шкляра, пішов на Майдан», – так кажуть про нього, як про натхненника боротьби за свободу української нації.

Учасники зібрання, серед яких були й однокласники письменника, по-родинному ділилися враженнями від його творів, шануючи самовідданість і мужність великого митця.

Цього дня бажаючі мали змогу придбати книги Василя Шкляра з автографом, і пишаючись цим, несли їх додому.

Щоправда, на цій зустрічі хотілося б побачити більше старшокласників, молодих людей. Як не прикро, та у Звенигородці уже багато років немає книжкових магазинів, натомість, в їхніх приміщеннях – кафе та продовольчий маркет. А на центральній площі височіє модерне айтішне диво – сонячне дерево для зарядки мобілок. От і злітаються щовечора на блакитне світло смартфонів малолітні метелики, плутаючись у павутинні соціальних мереж, потопаючи у смітті розваг інтернету. Чи додає це розуму, чи знають вони, навіщо треба читати книги? Якраз Василь Шкляр і згадав слова маленької дівчинки, яку він якось про це запитав. «Цитати тлеба, соб не бути дулним» – відповіла мала. Отож-бо, устами дитини говорить істина.

Раїса БІЛЕЦЬКА

Фото автора.

Читайте також: Сповідь Василя Шкляра