^
Політика Суспільство Культура Цікаво Творчість Історія Економіка Гороскоп Спорт Кримінал Погода
01.08.2018 9:13
335 переглядів
0 коментарів
Міський голова Звенигородки добивається передачі садиби Кримських місцевій громаді

Життя і діяльність відомого сходознавця, славіста, письменника, академіка Агатангела Кримського тісно пов’язані із Звенигородкою. Тут минули його дитячі роки, тут, у міському двокласному училищі, він здобув початкову освіту, сюди завжди повертався з далеких доріг. Чепурний будинок з вежею, збудований свого часу батьком Юхимом Степановичем – відомим на Звенигородщині учителем і громадським діячем, був для академіка своєрідним оазисом, в якому він черпав натхнення для творчості, набирався сили духу на час все частіших політичних переслідувань.

Будинок Кримського пережив німецько-фашистську окупацію. Проте у сорок четвертому, після визволення Звенигородки, його господарі зазнали наруги від „своїх”: звідси без зайвих балачок виселили сестру Кримського Марію та його названого сина Миколу. Натомість новими хазяями будинку надовго стали секретар райкому компартії України Заблодський та голова райвиконкому Панасенко. З часом їх змінили інші „відповідальні працівники”. Коли ж місто стало розбудовуватися, будівля поступово спорожніла й аж наприкінці шестидесятих років уже минулого століття представники громадськості підняли питання про створення в ній музею Агатангела Кримського. Ідею підтримали Академія наук України, Українське товариство охорони пам’яток історії та культури, Спілка письменників України.

Але по справжньому за облаштування музею ніхто не брався. Аж допоки в листопаді 1993 року тут не сталася пожежа. Вогонь завдав значної шкоди приміщенню. І в Інституті сходознавства Академії наук України, представники якого побували на згарищі, прийшли до рішення щодо відбудови будинку. Та будівельні роботи, які на початку велися належним чином, потому, як після зведення „коробки” треба було братися за внутрішні роботи, згорнулося. І ось уже більше п’ятнадцяти років будинок бовваніє пусткою. Його власник – Інститут сходознавства, не брався за завершення будівництва, посилаючись на безгрошів’я. Зрушити справу з мертвої точки намагалися активісти громадської організації „КолоОбіг”, які „вийшли” на можливих зарубіжних спонсорів. Та далі справа не пішла, оскільки без відповідного дозволу власника приступати до будь-яких робіт було неможливо.

Ось так і продовжувала б поступово руйнуватися забута будівля, яка могла б стати окрасою Звенигородки, аби врешті громадськість і депутати міської ради не забили тривоги щодо її подальшої долі.

Міський голова Звенигородки Олександр Саєнко тривалий час штурмував Інститут сходознавства НАН України, допоки не достукався до його керівництва і запропонував спільно вирішити проблему. А невдовзі до Звенигородки прибули директор Інституту сходознавства Олександр Богомолов разом з науковими співробітниками, які, оглянувши садибу та будинок, обговорили разом з міським головою та головою райдержадміністрації можливі варіанти завершення будівництва музею. Це може бути або співпраця Інституту з місцевою владою, або ж передача будинку міській громаді. Цілком можливо, що керівництво Інституту зупиниться на другому варіанті. Тим більше, що в ході візиту міській раді передано пакет документів для виготовлення технічної документації з присвоєння будинку кадастрового номеру. Зараз земельний відділ вже займається цією роботою.

На думку Олександра Саєнка, передача будинку громаді міста – це найкращий варіант.

– Бо ж, якщо питання вдасться владнати належним чином, то обласна, районна та міська влади матимуть можливість спільно розробити програму й відшукати кошти у бюджетах, аби завершити будівельні роботи, – говорить міський голова.

На завершальні ж роботи, згідно попередніх розрахунків, потрібно два мільйони гривень – не так уже й багато для трьох бюджетів.

– Справившись з цим, – продовжує він, – ми матимемо змогу розглянути й інші слушні пропозиції, що надходять до міської ради, зокрема щодо спорудження пам’ятного знака визначному землякові, налагодити партнерство з країнами Сходу, де знають про Кримського і шанують його пам’ять, налагодженню випуску книг про життя і творчість Агатангела Юхимовича. Але першочерговим нашим завданням є створення садиби-музею його імені. І я впевнений в тому, що ми справимося з цим до 150-ої річниці від дня його народження.

Михайло НЕЧАЙ

Читайте також: У Звенигородці згадали про Кримського. В котрий раз…