^
Політика Суспільство Культура Цікаво Творчість Історія Економіка Гороскоп Спорт Кримінал Погода
18.07.2018 15:26
165 переглядів
0 коментарів
Василь Демчук мріяв стати моряком, а знайшов себе у виноградарстві

– У кого город для картоплі та буряків, а в мене вся присадибна ділянка під виноградом. Його тут 50 сортів. І кожен унікальний за своїми смаковими якостями і формою ягоди. Раніше всіх дозрівають Кишмиш-342 угорської селекції, Кудрянка – молдавської, Юпітер – американської. А ось наш сорт Надія УкрНІ – пізній, його грона можна вішати хоч на новорічну ялинку замість гірлянд, – розповідає Василь Демчук з Лисянки ( на знімку).

Про своє захоплення він ладен говорити годинами, і настільки цікаво, що навіть непосвячені слухають, затамувавши подих, і готові записатися в учні до досвідченого виноградаря. Таких пан Василь відразу попереджує: важка це справа і досить ризикована в наших географічних широтах з непередбачуваними погодними сюрпризами. І радить новачкам у виноградарстві спочатку студіювати теорію, потім знайти хорошого наставника, який би дав практичні уроки.

Для Василя Демчука такими наставниками були два діди Івани, які жили по сусідству в його рідному Кам’яному Броді. Один з них дід Кубанець, як його називали в селі, певно, тому, що був родом з Кубані, привіз звідти кілька пагінців винограду. Вони прижилися, і невдовзі все село приходило дивитися на рідкісні, як на ті часи, сорти винограду. Малий Василько, хоч і мріяв стати моряком, та не пропускав найменшої нагоди повчитися в старих садівників мистецтву вирощувати виноград, яблуні, груші, абрикоси. Ця наука пізніше дуже знадобилася.

– Моряком, до речі, я так і не став, але маю цілу купу інших спеціальностей: енергетик, художник, плиточник, грав у духовому оркестрі, – зізнається Василь Олександрович. – Але де б я не був, чим би не займався, моя душа завжди була в саду. Тут, вийшовши на пенсію, я проводжу, особливо навесні і влітку, більшу частину свого часу. Роботи завжди вистачає. А коли хочеш, щоб вона була не даремною, потрібно заглядати і книжки, і в інтернет, налагоджувати зв’язки з фахівцями в Україні і за кордоном, виписувати нові сорти. Я постійно експерементую. Крім винограду, у моєму саду ростуть ківі, інжир, хурма, гранат, фінік. З переміною клімату в бік зростання високих температур повітря, що ми спостерігаємо в останні роки, гадаю, що ці теплолюбні фрукти невдовзі перестануть бути екзотикою в нашій місцевості. Спробував вирощувати і гриби в домашніх умовах. Гливи розходяться вмить. У цих грибів, виявляється, в Лисянці багато шанувальників. Не забуваю і про яблуні – у Кам’яному Броді посадив їх на 50 сотках.

Цікавлюсь у Василя Демчука прибутком від реалізації винограду. На те він лише усміхається: «Грошей від цього не маю, лише подяки від людей. Майже весь урожай роздаю рідним, сусідам, знайомим». Хвилює його лише те, кому він передасть своє велике ягідно-фруктове господарство на схилі літ. Каже, єдина надія на внука Дмитрика, якому дідусь хоче передати свої знання, досвід і любов до рослинного світу.

Олександр ЩЕРБАТЮК

Читайте також: Лисянський підприємець створив куточок екзотики посеред селища