^
Політика Суспільство Культура Цікаво Творчість Історія Економіка Гороскоп Спорт Кримінал Погода
20.06.2018 15:22
176 переглядів
0 коментарів
У Колодистому від драматичних подій врятувала поява голови спілки АТО і свободівця

Про те, що учасникам АТО «вибити» обіцяний державою шмат землі не так легко, як розповідають по телебаченні, всім відомо. У той час, як хлопці воюють на передовій, їхня рідня із зубів видирає те, що по закону їм належить.

Ось одна із тисяч таких історій. Наталія Корнєєва із Колодистого більшість життя пропрацювала в Тальному, а кілька років тому і зовсім перебралася до міста, залишивши в рідному селі вже дорослих дітей. Син пані Наталії, Петро обороняє східні кордони України, учасник бойових дій. Як і годиться, йому виділили 2 гектари землі в рідному Колодистому. Але тільки виділили, бо, шлях до володіння землею виявився тернистим.

Та про поневіряння мами він дізнався згодом. Адже пані Наталія, щоб не хвилювати сина, сказала, що тут все гаразд, ніяких проблем, землю дали, хоч сьогодні приступай до господарювання. Насправді ж було куди менше позитиву, оббігавши всі кабінети, які тільки можна, з 2015 року, Наталія нарешті отримала свій пакет документів на право власності.

Але на цьому поневіряння не закінчилися. Тепер сусід по землі Анатолій Польовий вийшов далеко за межі своєї ділянки і ніяк не хоче посунутися. Скільки чварів і образливих слів почула родина Корнєєвих в свою адресу, тому вирішили викликати землеміра, щоб той прилюдно окреслив межі. Підтримати родину бойового побратима і посприяти встановленню справедливості приїхали голова Тальнівської районної спілки ветеранів та учасників АТО Василь Данилюк та депутат міської ради Віталій Шуляк.

Проте все відбулося тихо і мирно: землю переміряли, встановили нові межі. Можна сказати, знайшли спільну мову.

Землемір Богдан Гайшук пояснив присутнім, чому сталося непорозуміння.

– Під час перевірки геодезії всі поля перемірялися. Тоді ж на цьому полі був виявлений залишок 2 гектари. Тому поле було по-новому розділене. Ці 2 гектари вирішили надати учаснику АТО. Але без згоди власників, щоб посунути із старого місця на нове місце, нічого не було б. Бо це їхня приватна власність, яку їм надали раніше. Ми посунути не маємо права, тому викликали до себе людей, просили їх, щоб вони дали згоду, платили гроші, виготовляли технічну документацію і на підставі цих документів ми межу зсували. Після цього процесу я встановлював тут нові межі. На сьогодні спорити, хто що кому винен, не варто, бо виходить, що обидві сторони мають резон.

– А чому йому не дати було на рівнині шмат землі позаду наших паїв? – запитує брат Анатолія Польового.

– Ви розумієте, що є процедура поділу паїв. Хто буде нести відповідальність перед правоохоронними органами, де воно взялося? Люди, є процедура геодезії, де зазначено, як все робиться, – вже на увесь голос розповідає Богдан Гайшук.

Після такого «розжованого» пояснення емоції стихли. Селяни почали розходитися по домівках, обговорюючи сказане землевпорядником.

Деякі колодистенці вважають, що така стриманість була завдячуючи присутності гостів із Тального. Але як би там не було, конфлікт залагодили і тепер шукатимуть компромісу.

Ірина РОТАЄНКО

Читайте також: По блату – орендну плату?