^
Політика Суспільство Культура Цікаво Творчість Історія Економіка Гороскоп Спорт Кримінал Погода
15.06.2018 8:50
256 переглядів
0 коментарів
Добрий мед від хорошого пасічника

Дмитро та Інна Федоренко займаються бджільництвом майже 20 років. Вони тальнівчани, а от пасіка знаходиться в Колодистому.

– Як починали, пасіка була в Тальному. Потім зрозумів, що потрібно переходити на більш професійний рівень. Бо збільшилась пасіка і на 6 сотках стало тісно, – розповідає Дмитро.

– Ми почали шукати місце. Для мене була обов'язкова умова щоб це був ліс. По-перше, він дає нектароноси, медоноси: ряст, проліски. По-друге, це екологічно чисто.

Чоловік розповідає, від чого залежить якість меду.

– Повинні бути якісні препарати. Це не секрет, що ми всі використовуємо лікувальні препарати, щоб обробляти бджіл, для боротьби з кліщами. Це обов'язково, тому що кліщ найбільший шкідник для бджіл, – запевняє Дмитро.

– Щоб мед був якісним, потрібно використовувати європейські препарити. Не потрібно шукати дешеві підробки. Для мене найкращі чеські та німецькі. Не використовую шкідливі, які можуть потрапити в мед. Ще використовую ліки від грибкових захворювань, – перераховує Федоренко.

– Ще все залежить від екології й порядності фермерів. Коли вони поливають гербіцидами поля, як не крути, все одно частинка хімічних сполук попадає у мед. Це щастя, коли фермер обробляє поля європейським препаратом, не економить. У них не міститься шкідливих токсичних сполук для бджіл.

Багато хто каже, що вулики фарбувати не можна. Дмитро розповідає, що він фарбує і нічого страшного в цьому не бачить. Таким чином захищають дерево від сонця і дощу.

– Фарбувати слід в такі кольори, які бджола розрізняє: жовтий, синій, білий. Але в середині вулика цього робити в жодному разі не можна.

Найкращі вулики для Дмитра – це з липи.

– Тому що якщо брати ялину, або сосну – в них є живиця і її запах подразнює бджіл, а вони того не люблять. А от липа зайвих запахів не має, – каже чоловік.

Чи гарний буде врожай меду цей рік, чоловік не може сказати.

– Ми взяли акацію, але ж її невеликі насадження, хоча це єдиний мед, який можуть їсти люди з цукровим діабетом, тому що в ньому фруктоза переважає глюкозу, – каже чоловік.

Щодо підвищення ціни на продукт, Дмитро розповідає, що в нашій країні немає стабільності.

– Звісно, я не можу підняти дуже високу ціну. Я розумію людей. Деякі не мають можливостей, але як на мене краще купити трилітрову банку меду за 90 грн, в ній більше кілограму продукту, ніж кіло шоколадних цукерок, – переконує пасічник.

– Люди питають за мед, який сахариться. Він кристалізується і це природно. Але у кожної культури своя кристалічна решітка. В кожного високий вміст глюкози. Рапс, наприклад, може стояти півтори тижня, а потім починає кристалізуватись, стає білий як смалець. Соняшник може три тижні стояти, а ось чим прозоріший мед з акації, тим краще і довше стоятиме, – говорить пасічник.

Розігрівати мед не бажано через те, що він втрачає смакові та корисні властивості.

– Я не підтримую ні одного пасічника, який це робить. Категорично проти цього. Ми топимо мед лише для того, щоб зробити лікувально-профілактичну підкорму бджолам, – запевняє чоловік.

Якщо хочете якісний мед, але не дуже добре в ньому розумієтесь, Дмитро Федоренко радить вибрати собі одного пасічника, якому довіряєте і працюйте з ним. Купуйте і споживайте.

Галина РАДЧЕНКО

Читайте також: Тальнівська полуниця дорожча, ніж на столичному ринку