^
Політика Суспільство Культура Цікаво Творчість Історія Економіка Гороскоп Спорт Кримінал Погода
08.03.2018 15:06
232 переглядів
0 коментарів
Черкащина готується до повені

Найбільше снігу – в Уманському, Тальнівському й Звенигородському та Городищенському районах. Найменше – в Кам’янському, пише сайт zmi.ck.ua.

З неділі, 10 березня, синоптики очікують на стійкий перехід температури вище нуля. Так, у понеділок, 12 березня, по всій області очікується від 10 до 13 градусів тепла. Ще тепліше стане в середу, 14 березня.

– Снігу повно, – каже перший заступник голови Тальнівської РДА 42-річний Володимир Гречка. – У перший великий снігопад 18-19 січня випало 49 сантиметрів снігу. Він увесь не розтанув. У лютому сипало двічі: спочатку 11 сантиметрів, а потім дев’ять. Я вчора навмисне вийшов на город подивитися, на скільки промерз ґрунт. Виявилося, що на 5-7 сантиметрів. До того ж осінь і початок зими виявилися дощовими. Вологи в ґрунті більш ніж достатньо. Ми, звичайно, не панікуємо, але готуємося до гіршого. Перевіряємо помпи, лагодимо човни. Якщо в понеділок різко потепліє, то вода хлине в двори. Тому небезпеку не варто недооцінювати.

ТОВ «Гідроресурс-К» має дві діючі гідроелектростанції на Гірському Тікичі – Юрпільську й Кривоколінську. У стадії відновлення Буцька ГЕС.

– Ми вже зробили буферний скид води, – каже заступник директора 62-річний Михайло Атаманюк. – Свої дії узгодили із басейновим управлінням Південного Бугу. Погано лише, що ні місцева, ні районна влада не подбали про безпечний проїзд до Юрпільської та Кривоколінської ГЕС. Дороги не розчищено. А це – потенційно небезпечні об’єкти.

Директор Гордашівської ГЕС Олег Ціпов’яз повідомив, що на станції перевірили підйомні механізми, якими піднімають застави.

– Маємо бути готовими до того, що доведеться скидати воду. Зараз усе відпрацьовано. Буде команда – почнемо скидати.

Найбільша повінь у Тальному сталася 1980 року. Тоді затопило багато будинків, які були зведені на березі річок Гірський Тікич і Тальянка. Це добре пам’ятає редактор місцевої газети «Поле Честі» 76-річний Валентин Гордєєв.

– Снігу навалило в кінці березня. А потім різко вдарило тепло. Воронянська ГЕС на Гірському Тікичі в Жашківському районі різко спустила воду. Тікич нагадував Дніпро. Руслом пливли свині, собачі будки. Люди плавали на човнах і виловлювали в хатах свої меблі. Учнів міської школи №1, які жили на правому березі Тальянки, відпустили додому. Увечері Тальянка перелилася через уманський міст.

Валентин Олександрович прогнозує, що цієї весни повені не буде.

– Якби сніг упав наприкінці березня – гарантовано була би повінь. А так вночі будуть морози. Я дивлюся німецький сайт Wetteronline. Там ніякого різкого потепління не обіцяють. До того ж цьогорічного снігу значно менше аніж того, що був у 1980 році.

Директор Уманського дендропарку «Софіївка» 77-річний Іван Косенкостверджує, що повторення повені 1980 року не буде.

– Красноставський став спущено на 70 сантиметрів, – каже Іван Семенович. – У дамбу закопано 500-міліметрову трубу. Загрози того, що розмиє дамбу як у 1980 році – немає. Повінь нам не страшна. Я це гарантую.

Виконувач обов’язків голови Городищенської РДА Василь Скринникзапевняє, що найбільше снігу – в них.

– Про різке потепління з понеділка я вже знаю. Але ми готові до водопілля. Моніторимо ситуацію щодня, обдзвонюємо всі сільські ради й громади. Ситуація під контролем.

– У середині 80-х було багато снігу, – розповідає журналіст із Городища Володимир Чос. – Сусід, який працював у райсільгоспуправлінні, написав статтю в газету, що ґрунт промерз на 1,5 метри, тож буде жахлива повінь. Коротше – настрахав людей. Але сніг якось так швидко зник, що ніхто і не помітив, куди той сніг подівся. То мій батько ще довго піддьоргував сусіда: "Володя, то де ж твоя повінь?" А той сміявся і відповідав, що зате редакція заплатила йому 5 карбованців гонорару.

У Кам’янці минулих вихідних випало 40 сантиметрів снігу.

– Я не думаю, що буде повінь, – каже редактор газети «Трудова Слава» Віталій Іванченко. –Місто готується до гіршого, але вірить у краще.

Відкрив шухляду, а там два карасі плавають

У 1980 році повінь знищила знамениту «Софіївку»

Близько третьої ночі 4 квітня 1980 року радіостанція "Голос Америки" повідомила:

— Добре пам'ятаю, як 2 квітня 1980-го ми йшли головною алеєю парку, — згадує 77-річний Іван Косенко, який того дня став директором "Софіївки" і є ним до сьогодні. — Із Тамарою Іванівною Гай — вона очолювала службу екскурсоводів — ми поїхали на Красноставську греблю переконатися, чи достатньо відкручений гвинт, яким регулюється водовипуск зі ставу до водойм парку.

Гвинт заставки Красноставської греблі відкрутили на сім обертів — удвічі більше, як зазвичай. Тією заставкою регулюють рівень води у ставках парку. Зазвичай під час весняного танення снігу, що триває кілька тижнів, вода проходила всіма ставками та водоспадами "Софіївки" й урешті потрапляла в річку Уманку, в яку впадає Кам'янка. Але тієї весни відлига почалася раптово, ще й після снігопадів.

— 3 квітня о шостій ранку я вже був на греблі й побачив, що вода піднялася майже на 70 сантиметрів. Уже залило настил і видно було лише верхню частину гвинта. До 11.00 його відкрутили повністю, але вода все одно швидко прибувала. Коли о 16.30 я знову приїхав до Красноставської водойми, хвиля вже перекочувалася через греблю. Далі шалений потік мчав кригою до Верхнього ставу в "Софіївці", через підземну річку і повністю відкритий шлюз гроту Фетіди, льодом Нижнього ставу, переповненим руслом Кам'янки.

До вечора вода вже переливалася півметровим потоком через усю греблю.

— Із першим секретарем міськкому партії та тодішнім міським головою ми спустилися вниз. Подивилися, що вода начебто не підмиває греблю, поїхали в "Софіївку". Там вода також була висока, але через греблю не переливалася. Вирішили завтра викликати водолазів, щоб відкрити шлюзовий механізм підземної річки. Додому роз'їхалися десь о 21.30.

О 22.40 гребля Красноставського ставка не витримала. Паводок розмив дамбу, й уся маса води зі ставка площею 17 га пронеслася поверхнею льоду Верхнього озера і пішла вниз за течією річки Кам'янки, вздовж якої розташовані головні об'єкти парку.

Лавина води з намулом і льодом розмила греблю Верхнього ставу, позносила мости, скульптури, біля входу звалила металеву огорожу на гранітній основі. Деякі віковічні дерева в центральній частині парку лежали на землі, інші — пошкоджені: кора була пошматована на висоті 6-7 м. На ранок парк застали вкритим півметровим шаром намулу, з якого видніли фрагменти статуй, шматки асфальту, брили льоду й поламані дерева та лавки.

Затопило адміністративний будинок, бібліотеку.

— Я о п'ятій ранку прийшов узяти ключі, відкрив шухляду, а там два карасики плавають, — згадує Іван Косенко.

На поновлення дендропарку виділили 1 млн крб.

— Деякі місця були так замулені, що машини та навантажувачі не могла туди проїхати, — розповідає директор "Софіївки". — Уманці приходили цілими сім'ями. Лопатами вигрібали намул і виносили відрами й на ношах. Працівники парку виходили на роботу без вихідних. За чотири місяці відреставрували понад 50 об'єктів, висадили велику кількість екзотичних і декоративних рослин. Практично все відновили.

Екскурсії в "Софіївці" почалися у другій половині травня.

Читайте також: Зимові випробування на Звенигородщині