^
Політика Суспільство Культура Цікаво Творчість Історія Економіка Гороскоп Спорт Кримінал Погода
05.12.2017 12:32
197 переглядів
0 коментарів
Поневіряння по кабінетах

Більше року рідні полеглих в боях за незалежність України бійців Василя Івченка, Дмитра Безуглого та Дмитра Оверченка не можуть отримати обіцяну державою землю. Таку інформацію було озвучено 24 листопада на засіданні ГО «Тальнівська районна спілка ветеранів та учасників АТО».

– Землю матері загиблого Віталія Малиша з Павлівки Першої ми, слава Богу, добилися. Дякую усім, хто їздив в Черкаси і ходив у Тальному по коридорах влади, – каже голова спілки Василь Данилюк. – Залишилося в нас ще три такі сім’ї. Сором! Це земля хлопців, які не можуть сісти перед нами і сказати про своє право, не можуть відстояти батьків і дітей, бо лежать в землі.

Василь Миколайович каже, що влада їм пропонує землю, яка перебуває в судових тяжбах.

– Наприклад, візьмемо Папужинську сільську раду, звідки сім’я загиблого Василя Івченка, там 9,9 га землі Короткова, перепрошую «його представника» Маліванчука, який судиться за неї з Баранюком, – продовжує Данилюк. – Та за неї роками можна судитися! Ось чому я запросив на збори голову адміністрації Василя Клименка, його заступника Володимира Гречку та представників Держгеокадастру.

Василя Клименка на зборах не було, кажуть, їздив у Черкаси. А його заступник Володимир Гречка прийшов із запізненням. Поки Володимир Васильович ішов, учасник бойових дій Андрій Цибулько попросив слово:

– Гречка передав мною лист головного управління Держгеокадастру в Черкаській області за підписом Валентини Коваленко, яким інформують, що станом на 22 листопада в Тальнівському районі надано 252 дозволи на розробку землевпорядної документації про передачу у власність земельних ділянок загальною площею майже 500 гектарів. Наразі головним управлінням прийнято 220 наказів про затвердження документації землеустрою загальною площею 425 гектарів. Гречка попросив надати поіменний список людей, йому відмовили, мотивуючи тим, що це конфіденційна інформація.

Інформація добряче оживила присутніх бійців.

– Де ж це ці 240 чоловік? – цікавляться хлопці із залу.

Їх підтримують і інші:

– Представники з Катеринополя і Звенигородки, які їздили з нами в Черкаський Держгеокадастр добиватися правди, уже отримали землю!

– Хлопці з Вінниці, з Луцька, які служили зі мною, усі отримали землю, а нас за носа водять!

Павло Кваша заспокоює побратимів і каже:

– Декілька тижнів тому в нас була зустріч із Клименком і нам обіцяли, що не будуть давати спірні землі. Казали, що по Мошурівській сільській раді є 18,2 га землі, яка зараз використовується Руденком Р.В. без реєстрації договору оренди. Її ніби і мають дати, але не тільки учасникам АТО, а й афганцям, і соціальній сфері.

Знову шум в залі і невдоволення. Тим часом до зали заходять відомий захисник прав атовців, сільський голова Веселого Кута Павло Козаченко та заступник голови РДА Володимир Гречка. Вони в дискусії участі не беруть, слухають виступаючих.

Присутні ветерани погоджуються, що землю в першу чергу мають отримати батьки загиблих та поранені, контужені, батьки-одинаки, які виховують самі дітей (є у нас такий). Головуючий Василь Данилюк озвучує список. Доходить до Оверченка.

Володимир Гречка уточняє, що є порозуміння із керівництвом СФГ «Світлана» про те, що вони нададуть землю сестрі покійного Дмитра Оверченка у Вишнополі. Попри це, пропонує включати кандидатуру в список, щоб потім, якщо питання вирішиться, можна було замінити кимось іншим.

– Крім того, спілка має скласти чіткий список, хто не отримав землю. Для цього слід обдзвонити побратимів і узнати реальну ситуацію… Що означає отримав землю? Це зареєстрував право власності зареєстроване у державного реєстратора, – підсумовує Гречка.

Василь Данилюк погоджується із пропозицією і далі зачитує список тих, хто першочергово потребує виділення землі.

– Хлопці, ви згодні із списком? Я нікого не вставив із своїх? – перепитує Василь Данилюк побратимів. Ті погоджуються.

На початку тижня цей список атовці передали в Держгеокадастр. Там нібито обіцяють поставитись із розумінням. Але, якщо їх не почують, то обіцяють діяти рішучіше.

Олександр ГРИГОРУК

Читайте також: Довгий шлях нагороди: ветерану російсько-української війни нарешті вручили бойовий орден